Browse
Recent Submissions
Item Оцінювання сортів й перспективних зразків Allium sativum L. колекції Уманського національного університету садівництва за лежкістю в неконтрольованих умовах(Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва, 2024-08-18) Рогальський Сергій Владиславович; Січкар Андрій Олександрович; Яценко Вячеслав ВасильовичОсновною метою даної роботи було вивчення сортових особливостей лежкості часнику озимого стрілкуючого і нестрілкуючого та ярого. Результати показали, що накопичення втрат маси збільшується зі збільшенням періоду зберігання. Підвид часнику мала істотний вплив на втрати, де в озимого стрілкуючого сумарна втрата маси цибулини складала 35,36 %, а в нестрілкуючого – 16,24 % впродовж 270 діб зберігання. В обох підвидів найбільша частка втрат маси припадала на природні втрати – 25,9 і 10,49 % відповідно до стрілкуючого і нестрілкуючого підвиду. У часнику ярого відзначено мінімальні втрати за період 360 діб – у середньому 2,50 %, де левова частка 1,90 % – природні втратиItem Ecological plasticity, stability, and nitrogen-fixing capacity of edible bean cultivars in the Forest-Steppe of Ukraine(Scientific Horizons, 2024-05-29) Яценко В.В.; Рогальський С.В.; Січкар А.О.; Вишневська Л.В.; Костюк М.В.Метою досліджень передбачалося дослідження впливу кліматичних умов років досліджень на зміну показників продуктивності й екологічної пластичності й стабільності сортів бобів овочевих. Крім цього, досліджено азотфіксуючий потенціал сортів бобів овочевих для біологізації галузі землеробства. Дослідження проведені в умовах навчально-виробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020-2022 рр., використано дев’ять сортів бобів овочевих. Для вивчення параметрів адаптивної мінливості використано стандартні методи статистичного аналізу. У результаті порівняльного вивчення дано характеристику різних параметрів адаптивного потенціалу сортів бобів овочевих за ознаками: настання фази технічної стиглості: Б’янко і Екстра Грано Віолетто – 78 діб. За врожайністю й адаптивністю у фазу технічної стиглості виділилися сорти Віндзорські (16,42 т/га), Б’янко (13,73 т/га) і Свитязь (11,51 т/га), за врожайністю й адаптивністю у фазу біологічної стиглості сорти Бахус (1,92 т/га) і Свитязь (1,90 т/га); з підвищеним вмістом протеїну у незрілому зерні сорти Кармазін (12,77 г/100 г), Віндзорські (13,51 г/100 г), Б’янко (14,30 г/100 г), Зелені низинні (14,43 г/100 г); з високою азотфіксуючою здатністю сорти Українські слобідські (67,7 кг/га), Віндзорські (71,0 кг/га) і Екстра Грано Віолетто (75,7 кг/га). Результати статистичного аналізу показали істотний вплив екологічних умов на формування показників продуктивності сортів бобу овочевого і більшу залежність від екологічних умов (CVA = 10,40-82,7 %) аніж від генетичної складової (CVG = 5,76-39,7 %). Отримані дані вказують, що є тенденція зворотного зв’язку між врожайністю і стабільністю врожаю, причому низьковрожайні сорти демонструють стабільність, а високоврожайні сорти – нестабільні. Представлені результати дають уявлення про зміну параметрів продуктивності бобів овочевих за контрастних погодних умов, що дає змогу виділити сорти з високою продуктивністю на продовольчі цілі та з більшою часткою високобілкової й енергетично цінної споживчої продукції. Виділено сорти з підвищеною азотфіксуючою здатністю, що сприятиме зменшенню використання синтетичних добривItem Adaptive variability of early potato in the Forest-Steppe of Ukraine(Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 2024-09-01) Яценко В.В.; Яценко Н.В.Метою було передбачено дослідити динаміку формування врожайності картоплі ранньої на 40 добу залежно від погодних умов років досліджень та адаптивний потенціал ранньостиглих сортів картоплі. Упродовж 2018-2024 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46′N, 30°14′E) досліджено 10 поширених в зоні Лісостепу сортів картоплі ранньостиглої. Для аналізу отриманих результатів використано загальноприйняті методи польових і генетико-статистичних досліджень. Під час проведення досліджень вивчено кількість і масу товарних бульб в кущі, динаміку формування врожаю на 40 добу після появи сходів та силу кореляційного зв’язку між врожайністю і сумою опадів. У результаті одержаних даних визначено найбільш перспективні сорти для отримання раннього врожаю ранньої картоплі у Лісостепу України. Встановлено, що даній кліматичній зоні найбільше відповідають сорти Базалія, Торнадо, Медісон з врожайністю 11,0-11,7 т/га та великою масою товарної бульби – 58-60 г. У фазу повної стиглості найбільш врожайними виявилися сорти Медісон – 37,2 т/га (+18,6 т/га контролю), Торнадо – 34,7 т/га (+16,1 т/га до контролю), Дума і Базалія – 31,4 і 32,2 т/га (+12,8 і 13,6 т/га до контролю). Дослідженнями встановлено, що сорти Торнадо і Медісон формують найбільшу кількість товарних бульб в кущі.Item Конвеєрне вирощування гібридів шпинату.(Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва 2023. Вип. 102. Ч. 1: Сільськогосподарські науки., 2023) Яценко В.В.; Улянич О.І.; Воробйова Н.В.У статті наведено результати щодо впливу строків сівби на планову продуктивність шпинату. Встановлено, що найбільший урожай товарної зеленої маси отримано за сівби в ІІІ декаді квітня та ІІ декаді травня залежно від гібриду. Так, гібрид Боа F1 забезпечив 22,9–23,0 т/га, а гібрид Одіссей F1 – 23,3–23,9 т/га. Таку практику конвеєрного посіву шпинату можна рекомендувати сільгоспвиробникам, які вирощують овочі, щоб продовжити терміни отримання свіжої зелені від ранньої весни до осені – з третьої декади квітня до кінця вересня, а в окремі роки навіть до середини жовтня.Item Формування продуктивності гарбуза великоплідного за післядії абсорбентів.(Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки, 2023) Яценко В.В.; Воробйова Н.В.; Яценко А.О.; Рогальский С.В.; Січкар А.О.У статті наведено результати досліджень тривалості ефективної дії різних форм абсорбуючих матеріалів на формування продуктивності посівів гарбуза великоплідного. Дослідження проводили у 2021–2022 рр. з істотно відмінними погодними умовами в Навчально-виробничому відділу Уманського національного університету садівництва. Абсорбенти у формі гелю та гранул вносили під передпопередник – васильки справжні, попередник – помідор. Схема двофакторного досліду включала сорти гарбуза великоплідного Сірий Український і Ювілей,, які вирощували за загальноприйнятою технологією та абсорбенти ТМ «MaxiMarin» у вигляді гранул та гелю. Дослідження тривалості ефективної дії різних форм абсорбенту показало істотний вплив на проходження продукційних процесів сортів гарбуза великоплідного. Аналіз одержаних даних показав, що листкова площа зростала на 7,4–9,9 і 5,5–8,1% відповідно до сортів Український сірий та Ювілей. За такою ж тенденцією збільшувалася концентрація суми хлорофілу а+b, де даний показник збільшився на 10,2–13,4%, що помітно впливало на ріст рослин і формування їх продуктивності. За вирощування гарбуза великоплідного на фоні внесених абсорбентів кількість плодів зростала на 1 шт. на кожній 20-й рослині у варіанті з гелем та на кожній 11-й у варіанті з гранулами в сорту Український сірий. У сорту Ювілей дана тенденція відзначена на кожній 40-й та 11-й рослині відповідно до варіанту, а середня маса плоду збільшувалася на 0,3–0,8 кг. При цьому врожайність плодів гарбуза збільшувалася на 2,12–5,92 т/га, а насіння – на 13,35–23,85 кг/га. Абсорбенти сприяли збільшенню врожайності, проте зниженню вмісту сухої речовини протеїну, але при цьому умовний вихід сухої речовини і протеїну з одиниці площі збільшувався. Одержані результати сприятимуть більш повному уявленню про тривалість ефективної дії абсорбуючих матеріалів та їх застосування в овочевих сівозмінах.Item Agrobiological assessment of green bean varieties by adaptability, productivity, and nitrogen fixation.(Scientific Horizons, 2023) Яценко В.В.; Полторецький С.П.; Полторецька Н.М.; Яценко Н.В.У статті наведено результати дослідження адаптивної мінливості сортів квасолі спаржевої за параметрами індивідуальної продуктивності, урожайності зелених бобів і насіння та продуктивності азотфіксації. Методи. Дослідження проводили в умовах навчально-виробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020–2022 рр., використовували шість сортів, поширених у виробництві. Для вивчення параметрів адаптивної мінливості використано стандартні методи генетико-статистичного аналізу. Результати складаються з двох груп параметрів. Перша група містить результати, які показують найважливіші адаптивно-продуктивні характеристики (маса бобів з рослини, врожайність, пластичність, стабільність, селекційна цінність, адаптивність). Другу групу складають параметри харчової цінності (вміст цукрів, аскорбінової кислоти, сухої речовини, жирів, вуглеводів і енергетична цінність сировини) та продуктивність азотфіксації досліджуваних популяцій (кількість бульбочок і маса бульбочок, вміст легоглобіну та об’єм фіксованого азоту). Дослідження фенологічних змін показало, що залежно від сорту до настання технічної стиглості проходить від 54 до 67 діб, а варіювання даної ознаки складає 8 %. Найкоротшим періодом до збору зелених бобів характеризувалися сорти Зоренька і Касабланка. Варіювання періоду вегетації до настання біологічної стиглості було у межах 90 – 108 діб (CV = 6 %). За показником прикріплення нижнього боба виявлено придатні сорти до механізованого збору врожаю – Зоренька і Касабланка. Аналізуючи параметри адаптивності ознак «маса бобів» та «врожайність» виявлено стабільний сорт – Фруідор та високопродуктивні сорти інтенсивного типу Палома, Лаура, Зоренька і Касабланка. Найбільш врожайним був сорт Зоренкьа – 12,7 т/га, а найменш врожайним – Фруідор – 1,9 т/га. За врожайністю насіння виділилися сорти Пурпурова королева, Зоренька та Касабланка врожайність яких була на рівні 2,22–2,89 т/га, що більше від стандарту на 30,8–70,6 %. Аналізуючи залежність параметрів росту і розвитку рослин квасолі спаржевої, видно, що дані ознаки в більшій мірі залежать від умов (CVA, %) у яких вони формувалися, аніж від генотипової складової (CVG, %). Висновки. У результаті екологічного вивчення сортів квасолі спаржевої встановлено, що умови Лісостепу України підходять для отримання якісної сировини для переробки і ведення насінництва.Item Порівняльна характеристика селекційних і місцевих форм часнику за показниками харчової цінності.(Plant Varieties Studying and Protection, 19(1), 58–67. https://doi.org/10.21498/2518-1017.19.1.2023.277772, 0202) Яценко, В. В.; Улянич, О. І.; Яценко, Н. В.; Карпенко, В. П.; Мостов’як, І. І.; Любич, В. В.Дане дослідження було проведено, щоб виявити різницю між показниками харчової цінності сортів і перспективних зразків видів часнику та їх зміни залежно від строку висаджування (підзимній та весняний), і таким чином визначити кращий підвид і сорт/зразок за поживною цінністю. Методи. Упродовж 2018–2022 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46′N, 30°14′E) досліджували 25 селекційних і місцевих форм часнику (9 – озимі стрілкуючі; 9 – озимі нестрілкуючі; 11 – ярі, серед яких зразки за номерами №№ 14, 33, 43 і 44 визначені, як «дворучки». Для аналізу отриманих результатів використали загальноприйняті методи статистичного аналізу. Результати. Виявлено й виділено сорти з високим вмістом білка: ‘Джованна’, ‘Софіївський’, 14, 43, 54 і 55 та сорт ‘Аполлон’ і зразки № 14, 27, 33, 43 і 57 з високою калорійністю м’якуша, які можуть бути вихідним матеріалом для створення високопоживних сортів для потреб харчової промисловості. Характеризуючи види часнику за накопиченням елементів харчової цінності встановлено, що білків найбільше накопичувалося у озимого нестрілкуючого підвиду. Озимий нестрілкуючий підвид накопичував у м’якуші білків на 4,1% у порівнянні з озимим стрілкуючм та на 20,9% у порівнянні з ярим. Аналізуючи вміст жирів у м’якуші видів часнику помітно істотну різницю між підвидами, а саме більший вміст у жирів в озимому стрілкуюму і ярому підвидів відносно озимого нестрілкуючого. Аналіз вмісту вуглеводів у м’якуші часнику показав, що максимальне їх накопичення було у ярої форми, менше у озимого стрілкуючого та ще менше у озимого нестрілкуючого підвиду. Найвищу енергетичну цінність має яра форма – 130,03 кКал/ 100 г сирої маси м’якуша , що більше на 3,1% від озимого стрілкуючого та на 12,6% від озимого нетрілкуючого. Висновки. Дослідження показало істотну різницю за вмістом білків у м’якуші озимого і ярого підвидів, де перевага надавалася озимому часнику. За вмістом жирів різниця була неістотною, а за вмістом вуглеводів - помітною, що впливало на вищу калорійність м’якуша ярої форми.Item Сортові особливості формування продуктивності бобів овочевих за використання біоінокулянтів і мікоризоутворювача(Таврійський науковий вісник, 2022) Яценко В.В.; Воробйова Н.В.У статті наведено результати досліджень впливу біоінокулянтів та мікоризоутворюючого препарату на формування продуктивності бобів овочевих в умовах Правобережного Лісостепу України. В досліді впродовж 2020–2021 рр. вивчали два сорти бобів овочевих (Вндзорські й Екстра Грано Віолетто), які вирощували з окремим і сумісним використанням біоінокулянтів (Андеріз 2л/т і Ризоактив бобові 2 л/т) та мікоризоутворюючого препарату (Мікофренд 1,5 л/т). Урожайність зелених бобів у сорту Віндзорські була в межах 23,4–25,4 т/га. Найбільший приріст було відмічено у варіантах із застосуванням інокулянтів з МікофрендомItem The effect of superabsorbent and different rates of the local fertilizer on garlic productivity in the forest-steppe of Ukraine(Agraarteadus, 2022) Яценко В.В.; Полторецький С.П.; Мостов'як І.І.; Воробйова Н.В.; Кравченко В.С.; Лазарєв О.В.This study aimed to determine the effect of different rates of topical fertilizers on the background of superabsorbent polymers (absorbents; SAP) on plant growth, pigments content in leaves and activity of antioxidant enzymes in leaves and soil, yield and nutritional value of products. For this purpose, an absorbent at the rate of 15 kg ha–1 and fertilizers were applied, spread on the soil surface 100% (control), and locally in the furrows when planting at the rate of 25, 50, 75, and 100% of the recommended rate were applied. The results showed that the use of superabsorbent polymers (SAP) and the local application of fertilizers with increasing their rate, a significant increase in chlorophyll b and the number of chlorophylls. However, the use of SAP reduced the activity of antioxidant enzymes in the leaf (superoxide dismutase by 9.5–23.2%; glutathione S-transferase by 7.4–13.4%; peroxidase by 8.4–19.0%). The bulb’s weight with the absorbent increased by 31.2–45.4% compared to similar options without the introduction of absorbent. The local fertilizer without absorbent increased garlic yield by 3.5–13.9% relative to control. With the introduction of the absorbent, the local application of fertilizers contributed to the increase of yield by 4.2–25.4%. The application of fertilizers at the rate of 50 and 75% separately and together with the absorbent contributed to the improvement of nutritional value (dry matter, ash, proteins and carbohydrates, fat and caloric content of products). In conclusion, the combination of SAP with local fertilization in crop production technology can be used in today's dynamic climate conditions, due to their beneficial effects on plant productivity and savings and efficient use of water and fertilizers. Further research consists of a more detailed study of the rate of application of absorbents, the duration of their effective action, and the rate and ratio of nutrientsItem ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПОМІДОРА ЗА ПІСЛЯДІЇ АБСОРБЕНТІВ(Вісник Сумського національного аграрного університету, 2022-06) Яценко В.В.; Воробйова Н.В.; Кравченко В.С.; Вишневська Л.В.Дослідження проводили у 2020–2021 рр. в умовах Правобережного Лісостепу України. Представлено резуль- тати щодо вивчення ефективності дії абсорбентів у формах гелю та гранул на продуктивність рослин помідора при внесенні під попередник – васильки справжні. Схема досліду включала гібриди помідора Бобкат F1 та Усмань F1 , які вирощували за загальноприйнятою технологією та абсорбенти ТМ «MaxiMarin» у вигляді гранул та гелю. Використання абсорбуючих матеріалів прияло збільшенню кількості китиць на одній рослині на 1 шт, або 20%, проте невиповнених китиць, на яких формувалось по 2–3 плоди замість 4–5 шт; сприяло збільшенню кількості квіток 25,0–47,1% залежно від гібриду і абсорбенту; кількість плодів на одній рослині зростала на 21,4 і 18,8% у гібридів Бобкат та Усмань за використання абсорбенту у формі гранул. Застосування абсорбентів сприяло збільшенню маси плоду на 2,3–4,5% відносно контролю. Гібрид Бобкат реагував більш відчутно, збільшення маси плоду за використання гранул складало 5,0%, гелю – 2,2%. У гібриду Усмань маса плоду зростала на 4,5 і 2,6% відповідно до варіанту. Урожайність томатів за використання абсорбуючих матеріалів у формі гранул збіль- шувалася на 27,1 і 24,0% відповідно до гібриду Бобкат і Усмань; у формі гелю – на 16,9 і 15,4%. Продуктивність помідора підвищується із застосуванням суперабсорбуючих полімерів. Аналізуючи показники біохімічного складу можна констатувати, що абсорбуючі матеріали неістотно знижують якість продукції. Так, вміст сухої речо- вини у плодах зменшувався на 7,3–13,1% залежно від гібриду і форми абсорбенту; вміст аскорбінової кислоти з на 5,3–16,8%; протеїну на 6,4–12,8%. Результати досліджень вказують на покращення продукційних процесів сільськогосподарського агроценозу, що в подальшому сприяє підвищенню врожайності помідора. Даний елемент технології можна рекомендувати сільськогосподарським виробникам, які вирощують овочі в районах з нестабіль- ною або недостатньою кількістю опадів, що сприятиме істотному збільшенню врожайності та умовному виходу з одиниці площі, але неістотному зниженню якісних показників плодів помідора.Item Формування продуктивності сої овочевої за використання біоінокулянтів та мікоризоутворюючого препарату(Таврійський науковий вісник, 2022) Яценко В.В.статті наведено результати досліджень щодо вивчення впливу біоінокулянтів та мікоризоутворюючого препарату на формування продуктивності сої овочевої в умо- вах Правобережного Лісостепу України. В досліді впродовж 2020–2021 рр. вивчали два сорти сої овочевої (Романтика і Sac (UD 0202500), які вирощували з окремим і сумісним використанням біоінокулянтів (Андеріз 2л/т і Різолайн 2 л/т) та мікоризоутворюючого препарату (Мікофренд 1,5 л/т). Застосування біоінокулянту Андеріз сприяло збільшенню маси бобів на рослині на 8,9% або 8,0 г у сорту Романтика та 8,6% або 13,4 г у сорту Sac. Використання біоінокулянту Різолайн було більш ефективним. Маса бобів на рос- лині у технічній стиглості зростала на 9,6% або 8,6 г у сорту Романтика і 11,7% або 18,4 г у сорту Sac. Застосування комбінацій інокулянтів та мікоризи мало найбільший ефект. Так, суміш Андерзі + Мікофренд сприяло збільшенню даного показника на 16,2 і 16,9% у сорту Романтика та Sac. Урожайність насіння коливалася помітно (CV = 17%), залежно від варіанту – 2200–3348 кг/га. Найбільшу врожайність формували посіви сої овочевої за використання суміші Різолайн + Мікофренд – 2330 і 3348 кг/га у сортів Роман- тика та Sac. Суміш Андеріз + Мікофренд також була ефективною. Урожайність насіння сорту Романтика збільшилася на 5,4% або 118 кг/га, сорту Sac – 6,4% або 197 кг/га. Резуль- тати дослідження показали, що інокулянт Різолайн був більш ефективним, а синергізм інокулянтів з Мікоризними грибами істотно краще впливав на продуктивність посівів сої овочевої.Item Сортові особливості формування нодуляційного апарату бобових культур за використання інокулянтів і мікоризоутворювального препарату(Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва, 2022) Яценко В.В.У статті наведено результати досліджень формування бобово-ризобіального симбіозу квасолі спаржевої, бобів овочевих і сої овочевої за використання біоінокулянтів та мікоризи.У ході вивчення впливу композицій препаратів на формування нодуляційного апарату бобових культур, підібрано більш ефективні симбіотичні поєднання для покращення функціонування нодуляційного апарату рослин, а саме: для бобів овочевих та квасолі спаржевої кращою виявилася композиція препаратів Андеріз 2 л/т + Мікофренд 1,5 л/т та окреме застосування інокулянту Андеріз; для сої овочевої – композиція перпаратів Різолайн 2 л/т + Мікофренд 1,5 л/т та окреме застосування інокулянту Різолайн.Item Сортова продуктивність Phaseolus vulgaris L. на зелені боби в умовах Лісостепу України(Plant Varieties Studying and Protection, 2022) Яценко В.В.; Воробйова Н.В.; Яценко А.О.Виявити особливості формування продуктивності сортів квасолі спаржевої різного еколого-географічного походження в умовах Лісостепу України. Методи. Упродовж 2020–2021 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46′N, 30°14′E) досліджували шість ранньостиглих сортів квасолі: ‘Зіронька’, ‘Касабланка’ (Україна), ‘Lila Königin’ (Німеччина), ‘Laura’ (Польща), ‘Fruidor’ (Франція) та ‘Paloma’ (Нідерланди). У фазі технічної стиглості культури (BBCH 75) аналізували біометричні та продуктивні показники рослин, а також біохімічний склад продукції (зелених бобів). Результати. Виділено карликові сорти ‘Lila Königin’ і ‘Касабланка’, які в подальшому можна використовувати в селекції, як джерело даної ознаки. Виявлено сорти з високим прикріпленням нижнього боба, придатні до механізованого збирання врожаю – ‘Касабланка’, ‘Зіронька’, ‘Laura’ і ‘Paloma’. Установлено, що найпродуктивнішими сортами є ‘Зіронька’, ‘Касабланка’ і ‘Paloma’, маса бобів у яких була в межах 43,1–86,0 г, а врожайність зелених бобів – 9,39–19,35 т/га. За врожайністю насіння високопродуктивними виявилися сорти ‘Зіронька’ – 3,51 т/га, ‘Касабланка’ – 3,78 т/га та ‘Lila Königin’ – 2,65 т/га. Оцінювання біохімічного складу зелених бобів квасолі не дало змоги виділити сорти за комплексом показників, проте, як джерело ознаки з високим відсотком сухого залишку виділився сорт ‘Paloma’ (11%), за вмістом протеїну – ‘Fruidor’ (18,7%), цукрів – ‘Lila Königin’ (2,60%), за вмістом аскорбінової кислоти – ‘Fruidor’ (23,0 мг/100 г). Низьким умістом нітратів відзначався сорт ‘Lila Königin’ (129,0 мг/кг). Висновки. Оцінювання сортів квасолі спаржевої за варіабельністю морфологічних ознак та продуктивністю дало змогу рекомендувати для використання у виробництві сорти ‘Paloma’ і ‘Касабланка’. Визначено сорти з поліпшеними показниками біохімічного складу, які можна використовувати як джерела цих ознак для селекції.Item Визначний внесок Івана Максимовича Єремеєва у розвиток вітчизняної і світової селекційної науки (до 135-річчя від дня народження)(УНУС, 2022-03-23) Костюк М. В.; Полторецький С. П.; Полторецька Н. М.Item Energy efficiency of using winter tritical for green feed(Modern Technology and Innovative Technologies, 2021-12) Svystunova I.; Vaskivskii B.; Poltoretskyi S.; Grinchishin O.; Rebezov M.Item The impact of technological measures on growth survival of plants of winter intermediate crops during the winter period(Modern Technology and Innovative Technologies, 2021-11) Svystunova I.; Poshkrebnov V.; Poltoretskyi S.; Yaremchuk L.; Lashuk S.Item Productivity of mixed crops of corn with leguminous crops on silage in the conditions of Vinnytsia region(Modern Technology and Innovative Technologies, 2021-11) Svystunova I.; Poshkrebnov V.; Kos N.; Poltoretskyi S.; Dzhulay N.; Yaremchuk L.Item Influence of technological methods of winter tritical growing on dry matter formation(International Scientific Periodical Journal Modern engineering and innovative technologies, 2022-03) Svystunova I.; Trofymchuk A.; Chumachenko I.; Poltoretskyi S.; Hudz N.; Tarasov O.Item Influence of technological techniques of growing on nutritional green mass of winter intermediates cultures(Modern Technology and Innovative Technologies, 2021-12) Svystunova I.; Rak O.; Poltoretskyi S.; Guz K.; Voitsekhivskа O.; Rebezov M.Item Growth and development of plants of winter intermediate crops in the autumn period under the influence of organized factors in the conditions of the Forest-Steppe(Modern Technology and Innovative Technologies, 2021-11) Svystunova I.; Pravedniy V.; Poltoretskyi S.; Kolyadenko S.