Browse
Recent Submissions
Item Проблеми оптимізації паркового середовища з урахуванням потреб населення з обмеженими фізичними можливостями(Уманський НУС, 2024-06-30) Пушка Ірина МихайлівнаОсновними соціальними потребами маломобільних груп населення (МГН) у міських конгломераціях є забезпечення можливості соціальної комунікації face to face, пересування та рекреація. Реалізація Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року не можлива без облаштування пристосованого для пересування МГН зеленого простору в містах України. У статті окреслено проблеми адаптації та оптимізації сучасного міського паркового середовища Центрального лісостепу України з урахуванням потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями, у тому числі й маломобільних груп населення. Для кращого розуміння проблеми побудови безбар’єрного паркового середовища розроблено карту доступності до тридцяти об’єктів рекреації Центрального лісостепу України, який включає Черкаську й Кіровоградську область, Білоцерківський район Київської області, пд.-сх. частину Вінницької області та Правобережну частину Дніпропетровської області (Криворізький район) за сімома показниками. Дані показники включають детальну характеристику об’єктів рекреації, а саме: зручне розташування під’їзних шляхів та паркувальних зон для громадського та приватного транспорту; наявність пандусів, доступність до громадських вбиралень, інфраструктури, розважальних локацій, тощо. Встановлено, що високий та частковий рівень доступності МГН до об’єктів рекреації становить 27,7%. При цьому, низький рівень доступності становить на рівні 72,3%, що свідчить про нагальну потребу реконструкції більшості парків та пристосування їх до потреб маломобільних груп населення. Найвищим рівнем пристосованості досліджуваних рекреаційних зон до потреб МГН та інших людей з обмеженими фізичними властивостями є Білоцерківський район Київської області (28,9%) та Криворізький район Дніпропетровської області (27,3%). Слід відзначити, що парки та сквери побудовані, або реконструйовані в 2015–2022 рр. мають вищий рівень доступності порівняно з парками побудованими до 2014 р. за всіма основними показниками. Зважаючи на проведений аналіз сучасної нормативно-правової бази та стану зеленого простору міського середовища (на прикладі Центрального регіону України) визначено низку проблем при облаштуванні зелених зон, а саме: проєктні, вербальні, ментальні. Визначені проблеми оптимізації зеленого простору об’єктів рекреації допоможе покращити рівень їх доступності для людей з особливими фізичними потребами.Item Аналіз стану паркового середовища малих міст України та шляхи його удосконалення.(Вісник ЛНТУ, 2024-03-28) Пушка Ірина Михайлівна; Шлапак Володимир ПетровичДосліджено особливості фітоценотичної структури паркового середовища міста Умань Черкаської області та встановлено його потенціал, що полягає у відновленні зрілих насаджень та обґрунтованого комплексного наукового підходу до створення нових насаджень. Таксономічний склад насаджень представлено 52 видами, які належать до 32 родів та 19 родин. Паркові насадження Умані є типовими автохтонними та інтродукованими видами субнеморальної, неморальної та бореальної зон Північної півкулі та сформовані рослинами широкого географічного та екологічного ареалу. Встановлено, що у парках "Молодіжний", ім. І. Д. Черняховського, "Слави", "Центральному", ім. Т. Шевченка та "Гідропарку" рослини, залежно від їх еколого-ценотичної стратегії, взаємодіючи між собою утворили ценотично сформовані і стабільні угруповання. За домінантною фітоценотичною системою можна виділити кілька варіантів мікроасоціацій (Quercus robur L. + Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) + Syringa vulgaris L. + Sambucus nigra L. + Poa trivialis L; Quercus robur L. + Acer platanoides L. + Syringa vulgaris L. + Euonymus europaeus L. + Arrhenatherum alatius L.). Виявлено, що насадження старшого віку у парках ім. І. Д. Черняховського, "Молодіжний", "Центральний", "Гідропарк" та ім. Т. Шевченка, сформовані здебільшого аборигенними видами лісових і лучних автохтонних рослинних асоціацій та акліматизованими інтродуцентами, мають тісний зв'язок з природним фітогеоценозом. Листяні автохтонні види та інтродуценти у складі паркових насаджень набувають більшого едифікаторного значення. Водночас шпилькові види істотно програють у конкурентній боротьбі з листяними видами. Формування фітоценотичної структури новостворених паркових насаджень, на кшталт об'ємно-просторової композиції парку "Хащі" і новостворених насаджень набережної Осташівського ставу парку ім. Т. Шевченка та "Нової Софіївки" наразі характеризується низькою взаємодією компонентів, кономіальною структурою та нечіткими панівними гіперсинузіями. Едифікаторами цих фітоценозів є Deschampsia caespitosa L., Dactylis glomerata L., Geum urbanum L., Impatiens parviflora DC, Poa pratensis L. Оцінено естетичну привабливість паркового середовища Умані за методиками В. П. Кучерявого та К. Еренгіса. Встановлено, що найвищий бал привабливості ландшафту належить паркам ім. Т. Шевченка та І. Д. Черняховського. Їх фітоценотична структура найбільше сформована за основними показниками.Item Концептуальні засади реконструкції внутрішньоквартальних садів Центральної України(Вісник ЛНТУ, 2024-09-05) Пушка І. М.Проаналізовано проблеми експлуатації внутрішньоквартальних скверів та садів в Україні, які носять системний характер та не виконують своїх основних функцій. На підставі проведеної ландшафтної оцінки розроблено типові проєктні пропозиції реконструкції внутрішньоквартальних скверів на прикладі скверу "Сонячний" м. Черкаси, який знаходиться в Правобережному лісостепу України. Досліджено, що основними компонентами скверу є деревні (20 %) та кущові (5 %) насадження. Різнотрав'я займає близько 75 % загальної площі відведеної під зелені насадження. Склад дендрофлори налічує 14 таксонів, які належать до 10 родин, а саме: Rosaceae Juss, Ulmaceae Mirb, Sapindaceae Juss, тощо. З них за життєвими формами 85 % дерев і 15 % кущів. З'ясовано, що досліджуваний ландшафт є малоцінним, характеризуються вкрай низькими архітектурно-естетичними якостями компонентів. Значна кількість насаджень має незадовільний стан, спричинений біотичними та абіотичними чинниками. Встановлено, що у сквері відсутні функціональні елементи, на кшталт дитячого та спортивного майданчиків, місць для відпочинку, системи освітлення, декоративних рослинних композицій які можуть забезпечити відвідувачам комфортні умови перебування. Основою концепції реконструкції внутрішньоквартальних скверів є створення різноманітних: вхідної, тихого відпочинку, прогулянкової, зони активного відпочинку для заняття спортом, дитячої, ігрової зон, тощо. Концепцію проєктних пропозицій розроблено на принципах композиції враховуючи сучасні вимоги населення щодо об'єктів рекреації. Запропоновано оптимальні варіанти проектних рішень реконструкції внутрішньоквартальних скверів, які відповідають сучасним вимогам функціональності, екологічності та декоративності територій загального користування. У роботі представлено візуалізації проєктних рішень, які дозволять краще зрозуміти планувальну структуру проєкту. Запропоновані для озеленення рослини на кшталт Philadelphus coronarius L. Rhus typhina L. Chaenomeles japonica 'Red Joy', Syringa josikaea Jacq., Acer ginnala 'Flame', Acer platanoides 'Globosum' широкого екологічного спектру для використання в усіх агрокліматичних зонах України. Ключові слова: паркове середовище, сквер, зелені насадження, об'ємно-просторова композиція, рослинні композиції, урбосередовище.Item Використання різних видів та форм роду Salix L. у декоративному садівництві / The use of different species and forms of the genus Salix L. in ornamental gardening(Садово-паркове господарство: історія, сучасність та перспективи розвитку : матер. наук.-практ. Інтернет-конференції / Garden and park economy: history, modernity and prospects of development : materials of the scientific-practical conference. Internet conference, 2024) Бондаренко Вадим Вадимович / Bondarenkо VadymItem Проєктні пропозиції квіткового оформлення частини території Кременецького лісотехнічного коледжу / Design proposals for floral decoration of a part of the territory of Kremenets Forestry College(Садово-паркове господарство: історія, сучасність та перспективи розвитку : матер. наук.-практичної Інтернет-конференції / Gardening and Park Management: History, Present and Prospects for Development : materials of the scientific and practical Internet conference, 2024) Фіткаленко Юрій Олександрович / Yurii Fitkalenko; Бровді Анна Андріївна / Anna BrovdiItem Паркознавство: Навчальний посібник / Park science: Study guide(Умань: ВПЦ «Візаві» / Uman: Vizavi AUCC, 2024) Поліщук Валентин Васильович / Valentine Polishchuk; Балабак Анатолій Федорович / Anatolii Balabak; Бровді Анна Андріївна / Anna Brovdi; Пушка Ірина Михайлівна / Iryna Pushka; Козаченко Ірина Володимирівна / Iryna KozachenkoItem Біоекологічні особливості розмноження видів роду Аctinidia Lindl. та їх використання в озелененні (біологічні особливості, інтродукція, сорти, технологія розмноження, використання в озелененні) / Bioecological peculiarities of reproduction of species of the genus Actinidia Lindl. and their use in landscaping (biological features, introduction, varieties, reproduction technology, use in landscaping)(Умань: ВПЦ «Візаві» / Uman: Vizavi AUCC, 2024) Балабак Анатолій Федорович / Anatolii Balabak; Поліщук Валентин Васильович / Valentine Polishchuk; Балабак лександр Анатолійович / Balabak Oleksandr; Пиж'янов В'ячеслав Володимирович / Pyzhianov ViacheslavItem Троянди групи флорібунда (Floribunda). Біолого-екологічні особливості розмноження і вирощування та їх використання в озелененні / Roses of the Floribunda group. Biological and ecological features of reproduction and cultivation and their use in landscaping(Умань: ВПЦ «Візаві» / Uman: Vizavi AUCC, 2024) Бровді Анна Андріївна / Anna Brovdi; Поліщук Валентин васильович / Valentine Polishchuk; Козаченко Ірина Володимирівна / Irina Kozachenko; Балабак Анатолій Федорович / Anatolii Balabak; Пиж'янова Анна Анатоліївна / Pyzhianova AnnaItem Основи фахової підготовки: Навчальний посібник / Fundamentals of professional training: A study guide(Умань: ВПЦ «Візаві» / Uman: Vizavi AUCC, 2024) Поліщук Валентин Васильович / Valentine Polishchuk; Бровді Анна Андріївна / Anna Brovdi; Балабак Анатолій Федорович / Anatolii Balabak; Осіпов Михайло Юрійович / Mykhailo Osipov; Величко Юлія Анатоліївна / Yuliia Velichko; Пушка Ірина Михайлівна / Iryna Pushka; Українець Олександра Анатоліївна / Ukrainets OleksandraItem ОЦІНЮВАННЯ ПОСУХОСТІЙКОСТІ ТА ЗИМОСТІЙКОСТІ ІНТРОДУКОВАНИХ СОРТІВ РОДУ ТЮЛЬПАНУ (Tulipa L.)(Науковий вісник НЛТУ, 2024-09-05) Кунпан Ліліана Володимирівна; Поліщук Валентин Васильович; Осіпов Михайло ЮрійовичДосліджено та проведено оцінювання зимо- та посухостійкості інтродукованих сортів тюльпанів групи раньоквітучих: класів прості ранні (Apricot Beauty, Flair, Sunny Prince), махрові ранні (Margarita, Monte Carlo, Pink Cameo); та середньоквітучих: класів Тріумф-тюльпани (Carola, Dynasty, Memphis, Alibi, Shirley dream, Holland Beauty), Дарвінові гібриди (Oxford Wonder, Golden Apeldoorn, Hakuun, World's Favorite, Salmon Impression). Дослідження було проведено в Уманському національному університеті садівництва впродовж 2022-2024 рр. на дослідній ділянці кафедри садово-паркового господарства. Визначено, що досліджувані культивари мали високу стійкість до впливу низьких температур та здатність витримувати перегрів і зневоднення під впливом високих температур, не втрачаючи при цьому своїх екологічних особливостей. Виявлено, що у досліджуваних сортів Apricot Beauty, Flair, Sunny Prince, Shirley dream, Holland Beauty, Dynasty, Golden Apeldoorn, Oxford Wonder, World's Favorite, Salmon Impression зимостійкість була найкращою. Внаслідок проведених досліджень тільки сорти Hakuun, Pink Cameo, Margarita виявилися менш стійкими до впливу низьких температур, але вони швидко відновлювалися і зберігали всі свої екологічні особливості. Дослідження посухостійкості тюльпанів показали їх високу стійкість до впливу високих температур навіть у найпосушливіші роки. Повністю зберегли свої екологічні особливості сорти Sunny Prince, Apricot Beauty, Margarita, Holland Beauty, Dynasty, World's Favorite, відповідно отримавши п'ять балів за шкалою оцінювання. Сорти Flair, Pink Cameo, Salmon Impression, Monte Carlo, Memphis, Shirley dream, Alibi, Carola, Golden Apeldoorn отримали чотири бали, тому що під впливом високих температур починали процес в'янення, однак при цьому, всі генотипи швидко відновлювалися і адаптовувалися за сприятливих умов. Визначено, що всі досліджувані генотипи є перспективними для подальшого їх використання в різних ландшафтних композиціях, так як вони адаптовані до складних умов урбогенного середовища.Item Насіннєва продуктивність пшениці озимої залежно від строків сівби та норм висіву / Seed Productivity Of Winter Wheat Depending On Sowing Dates And Seeding Rates. Grassroots Journal of Natural Resources(Grassroots Journal of Natural Resources, 2024) Поліщук Валентин Васильович / Valentine Polishchuk; Коновалов Давид Віталійович / David Konovalov; Бровді Анна Андріївна / Anna BrovdiУ статті описано формування врожайності та якості насіння залежно від строків сівби та норм висіву. У середньому за три роки урожайність насіння суттєво знижувалася за пізніх строків сівби порівняно з оптимальним строком 25 вересня. Вплив фактору «час сівби» на врожайність насіння був найбільшим і становив 86,6%, тоді як вплив фактора «норма висіву» був незначним і становив лише 4.3%. Встановлено, що енергія проростання та схожість насіння істотно не змінювалися залежно від строку сівби та норми висіву озимої пшениці: за сівби в оптимальний строк 25 вересня з нормою висіву 3 млн/га енергія проростання становила 96%, схожість - 96%; за більш пізнього строку сівби (5 жовтня) ці показники були такими ж, а за сівби 10 жовтня - 92 і 95% відповідно. Залежно від норм висіву врожайність озимої пшениці змінювалася, але достовірної різниці у межах кожного строку сівби не виявлено. Якість насіння - енергія проростання та схожість - суттєво не змінювалася залежно від строку сівби та норми висіву озимої пшениці. / This article describes the formation of seed yields and seed quality depending on the timing of sowing and seeding rates. On average, over three years, seed yields significantly decreased when sown at late sowing dates compared to the optimal date of September 25. The influence of the “sowing time” factor on seed yield was the largest and amounted to 86.6%, while the influence of the “seeding rate” factor was insignificant and amounted to only 4.3%. It was found that the germination energy and germination rate of seeds did not change significantly depending on the sowing date and seeding rate. of winter wheat: when sown at the optimal time of September 25 with a seeding rate of 3 mln/ha, the germination energy was 96%, germination rate was 96%, and when sown later on October 5, these indicators were the same, and when sown on October 10, they were 92 and 95%, respectively. Depending on the seeding rates, the yield of winter wheat varied, but no significant difference was found within each sowing period. Seed quality ‒ germination energy and germination rate ‒ did not change significantly depending on the sowing date and seeding rate of winter wheat.Item УСПАДКУВАННЯ ОСНОВНИХ ДЕКОРАТИВНИХ ОЗНАК ГІБРИДІВ ТРОЯНД ПРИ ДІАЛЕЛЬНИХ СХРЕЩУВАННЯХ(Збірник Уманського національного університету садівництва, 2023-12) Ukrainets O. A.; Polishchuk V. V.У статті наведено результати оцінювання популяцій отриманих від прямих та зворотніх діалельних схрещуваннях при селекції троянд. Оцінювання проведено за основними декоративними показниками квітки. Проаналізувавши отриманні результати, було виявлено, що більшість сортів передають певні ознаки однаково, як при використанні в якості материнського компонента, так і при використанні його як батьківського компонента.Item Оцінювання особливостей стеблового апарату сортів троянд групи флорібунда в умовах Правобережного Лісостепу України / Effectiveness of floribunda roses vegetative propagation by budding(Сільське господарство та лісівництво / Agriculture and forestry, 2024) Бровді Анна Андріївна / Anna Brovdi; Поліщук Валентин Васильович / Valentine PolishchukУ зв’язку зі зростанням попиту на повторноквітучі троянди виникає необхідність удосконалення технології їх розмноження з метою отримання у достатній кількості якісного садивного матеріалу для декоративного садівництва. Враховуючи те, що кореневласні троянди уразливі до впливу негативних чинників довкілля, особливо у перші роки вирощування, їх переважно розмножують щепленням. Щеплення троянд сплячим вічком проводили у 2021–2022 рр. Для окулірування використовують ростові бруньки сортових троянд, взяті з середньої частини добре розвинених та визрілих однорічних пагонів. Бруньку вставляють під кору кореневої шийки підщепи через Т-подібний надріз. У результаті досліджень визначено, що розмноження троянд групи флорібунда окуліровкою є ефективним з відсотком приживлюваності вічок до 83 %. Найкраще приживалися вічка сорту Carmagnola – 83 %. Найгіршу приживлюваність спостерігали у сорту Novalis – 63 %. Спосіб окулірування істотно на вихід садивного матеріалу після зимування не впливав. Кількість рослин, які вдало перезимували, загалом по групі, коливалася у межах 71–93 %. Визначено, що показник приживлюваності вічок залежав від способу щеплення та матимерності живців, з яких було відібрано окулянти. Досліджено, що приживлюваність вічок без деревини у більшості сортів була на 17 % нижчою, ніж з наявним тонким шаром деревини. Найкраще приживалися окулянти, взяті з середньої частини пагонів. Відсоток їх приживлюваності коливався у межах 63–83 %, залежно від сорту. Окулянти з апікальної та базальної частин також були життєздатними, однак їх приживлюваність була на 27 та 23 % нижчою за попередні. Отримані результати вказують на високу приживлюваність окулянтів сортів групи флорібунда, особливо взятих з середньої частини однорічних пагонів, які на момент окуліровки добре визріли. there is a need to improve the technology of their propagation in order to obtain sufficient quantities of high-quality planting material for ornamental gardening. Considering that self-rooted roses are vulnerable to negative environmental factors, especially in the first years of cultivation, they are mainly propagated by budding. Roses were budded with latent buds in 2021- 2022. For budding, growth buds of varietal roses were used taken from the middle part of well-developed and matured annual shoots. The bud is inserted under the bark of the rootstock's root collar through a T-shaped incision. It has been found out that the propagation of Floribunda roses by budding is effective with a percentage of cells survival up to 83%. Carmagnola variety had the best survival rate of 83%. The worst survival rate was observed in the Novalis variety – 63%. The budding method did not significantly affect the yield of planting material after wintering. The number of successfully overwintered plants in the whole group ranged from 71 to 93%. It was determined that the survival rate of the vegetative buds depended on the grafting method and the size of the cuttings from which the vegetative buds were selected. It was found that the survival rate of buds without wood in most varieties was 17% lower than with a thin layer of wood. The occulants taken from the middle part of the shoots had the best survival rate. The percentage of their survival ranged from 63 to 83% depending on the variety. The occulants from the apical and basal parts were also viable, but their survival rate was 27% and 23% lower than the previous ones. The results obtained indicate a high survival rate of cuttings of floribunda varieties, especially those taken from the middle part of annual shoots that were well matured at the time of budding.Item ОЦІНЮВАННЯ ДЕКОРАТИВНОСТІ КВІТКИ ТРОЯНД ЗА МОРФОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ(“Evolving Science: Theories, Discoveries and Practical Outcomes” Zurich, Switzerland, 2024-09-23) Brovdi A.A.; Ukrainets O. A.Item Вплив стимуляторів росту рослин на укорінення живців сортів троянд групи флорібунда / Effect of plant growth stimulants on rooting of floribunda rose varietie cuttings(Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва / Collected Works of Uman National University of Horticulture, 2024) Бровді Анна Андріївна / Anna Brovdi; Поліщук Валентин Васильович / Valentine Polishchuk; Величко Юлія Анатоліївна / Yuliia VelichkoВисвітлено результати досліджень ефективності застосування стимуляторів росту рослин при розмноженні троянд групи флорібунда напівздерев’янілими живцями. З’ясовано, що найбільш істотний приріст частки укорінених живців (до 90 %) та максимальне зростання кількості адвентивних коренів (до 9,9-23,8 шт.) спостерігалося при застосуванні стимулятору росту Grandis. / The results of studies on the effectiveness of plant growth stimulants in the propagation of floribunda roses by semi-lignified cuttings are presented. It was found that the most significant increase in the proportion of rooted cuttings (up to 90 %) and the maximum increase in the number of adventitious roots (up to 9.9-23.8 pcs.) was observed when using the growth stimulator Grandis.Item Оцінювання гетерозису та важливих декоративних ознак у нових гібридів троянди в F1(Агробіологія, 2024-06) Ukrainets O. A.; Polishchuk V. V.У статті наведено результати дослідження з міжсортової гібридизації троянди, а саме, проведено вивчення батьківських сортів за основними декоративними показниками, оцінено ефект гетерозису гібридів F1 над батьками, за ознаками: висота рослин, діаметр квіток, кількість пелюсток в квітці, кількість квіток, що квітують за одну хвилю цвітіння (продуктивність троянди). Проведено аналіз успадкування кількісних ознак у гібридів за ступенем домінування. Дослідження проведено відповідно до загальноприйнятих національних польових та лабораторних методик і стандартів. Згідно зі схемою досліджень вивчено цінні декоративні ознаки інтродукованих сортів троянд, підібрані батьківські пари для селекції, проведено гібридизацію та оцінено особливості прояву гетерозису і успадкування кількісних ознак у гібридів за ступенем домінування. Також проведено оцінювання цінних декоративних ознак у перспективних гібридних нащадків троянди з наступним відбором цінних генотипів для покращення селективних ознак у нових сортах. Згідно з проведеними дослідженнями, висота рослин змінюється від 43,2 см (сорт Goldelse) до 102 см (сорт Hans Gonewein Rose), а середній показник по сортах становить 71,4 см. Середнє значення за показником діаметр квітки дорівнювало 7,6 см, а найбільший діаметр квітки (більше 9 см) відмічали у сортів Amelia, Lidka та Nostalgie. Найбільша кількість пелюсток була в сорту Cream Abundance – 67,0 шт., тимчасом як найменша у сорту Santa Monika – 15,6 шт. Найбільшу кількість квіток з куща, що утворилась за одну хвилю цвітіння, спостерігали у сорту Hans Gonewein Rose – 424,4 шт. За первинного вивчення гібридів троянд оцінено їх основні кількісні показники. Найвищими були гібриди від комбінацій Р1×Р3 та Р2×Р6 – відповідно 105,7 і 103,5 см. Середня висота дорівнювала 69,0 см. Найбільший діаметр квітки, що перевищував 9,0 см мали гібриди від комбінацій: P10×P2, P9×P7 та Р1×Р6. Кількість пелюсток у гібридів варіювала від 12 шт. на квітку до 62 шт. Гібриди від комбінацій P5×P10 та Р7×Р4 мали найбільшу середню кількість квіток за одну хвилю цвітіння, що становило 144,5 та 102,0 шт. відповідно. Порівняно з батьківськими формами, досліджувані нащадки зазвичай мали від’ємний справжній і гіпотетичний гетерозис. Ступінь домінування (hp) у більшості гібридів за кількісними показниками мав від’ємне наддомінювання (hp < -1). Серед комбінацій найбільше позитивного гетерозису (Ггіп та Гспр) за досліджуваними показниками було у гібридів P5×P10, Р1×Р3, P9×P7 та Р1×Р6. Серед усіх гібридів першого покоління від’ємний гетерозис за всіма показниками зустрічався у 31,3 %. Для зеленого будівництва і селекційного процесу, як носії декоративно цінних показників достатньо перспективними є гібриди від комбінацій: P5×P10, P10×P2, Р10×Р5, Р8×P6, Р2×Р6, Р6×Р8, Р5×Р6, Р1×Р6 та P7×P9.Item ВИКОРИСТАННЯ ТРОЯНД В ОЗЕЛЕНЕННІ УРБАНІЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА(Abstracts of XXVI International Scientific and Practical Conference. Stockholm, Sweden, 2024-07-01) Ukrainets O. A.; Brovdi A.A.Item Ефективність вегетативного розмноження троянд групи флорібунда методом окуліровки / Effectiveness of floribunda roses vegetative propagation by budding(Агробіологія / Agribiology, 2024) Бровді Анна Андріївна / Anna Brovdi; Поліщук Валентин Васильович / Valentine PolishchukУ зв’язку зі зростанням попиту на повторноквітучі троянди виникає необхідність удосконалення технології їх розмноження з метою отримання у достатній кількості якісного садивного матеріалу для декоративного садівництва. Враховуючи те, що кореневласні троянди уразливі до впливу негативних факторів довкілля, особливо у перші роки вирощування, ї переважно розмножують щепленням. Щеплення троянд сплячим вічком проводили у 2021-2022 рр. Для окулірування використовують ростові бруньки сортових троянд, взяті з середньої частини добре розвинених та визрілих однорічних пагонів. Бруньку вставляють під кору кореневої шийки підщепи через Т-подібний надріз. У результаті досліджень визначено, що розмноження троянд групи флорібунда окуліровкою є ефективним з відсотком приживлюваності вічок до 83 %. Найкраще приживалися вічка сорту Carmagnola 83 %. Найгіршу приживлюваність спостерігали у сорту Novalis – 63 %. Спосіб окулірування істотно на вихід садивного матеріалу після зимування не впливав. Кількість рослин, які вдало перезимували, у цілому по групі, коливалася у межах 71-93 %. Визначено, що показник приживлюваності вічок залежав від способу щеплення та матимерності живців, з яких було відібрано окулянти. Досліджено, що приживлюваність вічок без деревини у більшості сортів була на 17 % нижчою, ніж з наявним тонким шаром деревини. Найкраще приживалися окулянти, взяті з середньої частини пагонів. Відсоток їх приживлюваності коливався у межах 63-83 %, залежно від сорту. Окулянти з апікальної та базальної частин також були життєздатними, однак їх приживлюваність була на 27 % та 23 % нижчою за попередні. Отримані результати вказують на високу приживлюваність окулянтів сортів групи флорібунда, особливо взятих з середньої частини однорічних пагонів, які на момент окуліровки добре визріли. / Due to the growing demand for re-flowering roses, there is a need to improve the technology of their propagation in order to obtain sufficient quantities of high-quality planting material for ornamental gardening. Given that root roses are vulnerable to negative environmental factors, especially in the first years of cultivation, they are mainly propagated by budding. Roses were budded with a sleeping eye in 2021-2022. For budding, use the growth buds of varietal roses taken from the middle part of well-developed and matured annual shoots. The bud is inserted under the bark of the rootstock's root collar through a T-shaped incision. The research has shown that the propagation of Floribunda roses by budding is effective with a percentage of survival of the eyes up to 83 %. Carmagnola had the best survival rate of 83 %. The worst survival rate was observed in the Novalis variety 63%. The method of budding did not significantly affect the yield of planting material after wintering. The number of plants that successfully overwintered in the whole group ranged from 71 to 93 %. It was determined that the survival rate of the eyes depended on the method of budding and the size of the cuttings from which the eyes were selected. It was found that the survival rate of eyes without wood in most varieties was 17 % lower than with a thin layer of wood. The best survival rate was observed for the eyepieces taken from the middle part of the shoots. The percentage of their survival ranged from 63 to 83 %, depending on the variety. The grafts from the apical and basal parts were also viable, but their survival rates were 27 % and 23 % lower than the previous ones. The results obtained indicate a high survival rate of cuttings of floribunda varieties, especially those taken from the middle part of annual shoots that were well matured at the time of budding.Item Вплив регуляторів росту на ризогенез деяких генотипів троянд (Rosa L.)(Збірник Уманського національного університету садівництва., 2024) Ukrainets O. A.; Polishchuk V. V.У статті наведено результати оцінювання впливу різних концентрацій індоліл-3-масляної кислоти та нафтилоцтової кислоти на процес ризогенезу при вегетативному розмноженні троянди в різні періоди живцювання. У дослідженнях було використано цінні сорти за декоративністю та ремонтантністю, різних оригінаторів. Проаналізувавши отриманні результати, було виявлено, що закономірності дії регуляторів росту на певні генотипи зберігаються не залежно від пори року. В обидва періоди живцювання найвищі показники спостерігали у сортує Pomponella.Item Професійна діяльність садівника: аналіз критеріїв і перспектив для експертів у галузі садово-паркового господарства(Видавничий дім "Гельветика", 2023-12-01) Осіпов Михайло ЮрійовичУ статті досліджено еволюцію та сучасний стан професії садівника, проаналізовано історичні аспекти садівництва, підкреслюючи його перехід від традиційних методів до сучасних підходів з використанням новітніх технологій, висвітлено важливість садово-паркового господарства в створенні екологічно чистих та естетично привабливих середовищ, а також розглянуто різні напрями діяльності у цій сфері, включаючи проєктування, створення, розмноження рослин і догляд за зеленими просторами. Основна увага приділена ролі садівника в сучасному урбаністичному ландшафті та його здатності впливати на екологічну стійкість і культурне збагачення міського середовища. Стаття демонструє, як садівництво впливало на ландшафт та як, у свою чергу, ландшафт формував людське суспільство. Підкреслюються зміни в ландшафтному дизайні та садівництві, зумовлені технологічним прогресом та екологічними проблемами. Окреслено навички та компетенції, необхідні для сучасних садівників, згідно з українським стандартом вищої освіти для спеціальності «Садово-паркове господарство». До них відносяться знання в спеціалізованих галузях науки, вміння проєктувати, створювати та утримувати паркові об’єкти. Наголошується на необхідності володіння сучасними технологіями, екологічними підходами до дизайну та розуміння комплексності роботи з рослинами у міських і сільських середовищах. Проаналізовано різні напрями садово-паркового господарства, зокрема розмноження декоративних рослин, проєктування, створення і комплексний догляд за садово-парковими об’єктами. Висвітлюються ключові відмінності між садівниками XVIII–XIХ століть і сучасними садівниками, підкреслюється потреба останніх у ширшому наборі навичок, технологічних знаннях та екологічному підході. Зосереджена увага на важливості ландшафтної архітектури в міському плануванні та її внесок у створення здорового, сталого середовища. Стаття підсумовує, що сучасна сфера садово-паркового господарства відіграє ключову роль у створенні сталого, зеленого, комфортного середовища для людей та природи, висвітлюючи важливість співпраці між різними фахівцями для досягнення цієї мети.