Кафедра садово-паркового господарства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра садово-паркового господарства by Title
Now showing 1 - 20 of 112
Results Per Page
Sort Options
Item Anatomical changes in the epidermis of winter pea stipules and their area under usage of herbicide, stimulator of plant growth and microbial preparation(Agronomy Research, 2021) V. Karpenko; Y. Boiko; R. Prytulіak; A. Datsenko; S. Shutko; T. NovikovaAbstract. The use and search for new methods and ways to reduce negative herbicidal effect on crops is a key factor in increasing the level of yield and quality in modern agricultural conditions, including cultivation of crops such as winter peas. One of the factors that reflects the depth of the effect of herbicides on the plant organism may be the anatomical structure of the leaf, thus, the aim of the research was to study the characteristics of epidermis and size of stipules of winter peas with the complex use of stimulator of plant growth and microbial preparation in herbicide cultivation technology.Item Effect of growth regulators and cuttings period on rose rhizogenesis(Proceedings of the XXV International Scientific and Practical Conference. San Francisco, USA., 2023) Ukrainets O.Item Morphological and bioecological characteristics of Actinidia Lindl.(Bordeaux, France., 2023-11-06) Осіпов Михайло Юрійович; Масловата Світлана АндріївнаItem Адвентивний ризогенез у стеблових живців калини звичайної(Інформаційно - видавничий центр Товариства "Знання" України, 2001) Тисячний, Олег Петрович; Балабак, Анатолій ФедоровичНаведені результати вивчення специфіки диференціації адвентивних коренів стеблового походження у калини звичайної (Viburnum opulus L.). Досліджували початкові етапи коренеутворення і екзогенного росту адвентивних коренів у різнотипних живців залежно від їх фізіологічної підготовленості до ризогенезу, метамерності живцевого матеріалу та використання рістактивуючих сполук ауксинової природи.Item Аналіз насаджень території Уманського міського ліцею № 2.(Уманський НУС, 2023-05-11) Взводова К.О.,; Пушка І.М.Аналіз насаджень території Уманського міського ліцею № 2.Item Аналіз паркового середовища парку «Сокіл» м. Умань Черкаської області та шляхи його реконструкції(Дніпро, 2023-02-01) Пушка І. М.Аналіз паркового середовища парку «Сокіл» м. Умань Черкаської області та шляхи його реконструкції.Item Аналіз стану паркового середовища малих міст України та шляхи його удосконалення.(Вісник ЛНТУ, 2024-03-28) Пушка Ірина Михайлівна; Шлапак Володимир ПетровичДосліджено особливості фітоценотичної структури паркового середовища міста Умань Черкаської області та встановлено його потенціал, що полягає у відновленні зрілих насаджень та обґрунтованого комплексного наукового підходу до створення нових насаджень. Таксономічний склад насаджень представлено 52 видами, які належать до 32 родів та 19 родин. Паркові насадження Умані є типовими автохтонними та інтродукованими видами субнеморальної, неморальної та бореальної зон Північної півкулі та сформовані рослинами широкого географічного та екологічного ареалу. Встановлено, що у парках "Молодіжний", ім. І. Д. Черняховського, "Слави", "Центральному", ім. Т. Шевченка та "Гідропарку" рослини, залежно від їх еколого-ценотичної стратегії, взаємодіючи між собою утворили ценотично сформовані і стабільні угруповання. За домінантною фітоценотичною системою можна виділити кілька варіантів мікроасоціацій (Quercus robur L. + Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) + Syringa vulgaris L. + Sambucus nigra L. + Poa trivialis L; Quercus robur L. + Acer platanoides L. + Syringa vulgaris L. + Euonymus europaeus L. + Arrhenatherum alatius L.). Виявлено, що насадження старшого віку у парках ім. І. Д. Черняховського, "Молодіжний", "Центральний", "Гідропарк" та ім. Т. Шевченка, сформовані здебільшого аборигенними видами лісових і лучних автохтонних рослинних асоціацій та акліматизованими інтродуцентами, мають тісний зв'язок з природним фітогеоценозом. Листяні автохтонні види та інтродуценти у складі паркових насаджень набувають більшого едифікаторного значення. Водночас шпилькові види істотно програють у конкурентній боротьбі з листяними видами. Формування фітоценотичної структури новостворених паркових насаджень, на кшталт об'ємно-просторової композиції парку "Хащі" і новостворених насаджень набережної Осташівського ставу парку ім. Т. Шевченка та "Нової Софіївки" наразі характеризується низькою взаємодією компонентів, кономіальною структурою та нечіткими панівними гіперсинузіями. Едифікаторами цих фітоценозів є Deschampsia caespitosa L., Dactylis glomerata L., Geum urbanum L., Impatiens parviflora DC, Poa pratensis L. Оцінено естетичну привабливість паркового середовища Умані за методиками В. П. Кучерявого та К. Еренгіса. Встановлено, що найвищий бал привабливості ландшафту належить паркам ім. Т. Шевченка та І. Д. Черняховського. Їх фітоценотична структура найбільше сформована за основними показниками.Item Анатомо-морфологічні особливості коренеутворення у зелених живців калини звичайної(Закрите акціонерне товариство "НІЧЛАВА", 2001) Тисячний, Олег Петрович; Балабак, Анатолій ФедоровичПредставлені результати досліджень анатомо-морфологічних особливостей регенерації адвентивних коренів у зелених живців калини звичайної (Vіburпum орulus L.). Аналізується специфіка диференціації адвентивних коренів у стеблових живців залежно від біотичних і абіотичних факторів.Item Біоекологічні особливості розмноження видів роду Аctinidia Lindl. та їх використання в озелененні (біологічні особливості, інтродукція, сорти, технологія розмноження, використання в озелененні) / Bioecological peculiarities of reproduction of species of the genus Actinidia Lindl. and their use in landscaping (biological features, introduction, varieties, reproduction technology, use in landscaping)(Умань: ВПЦ «Візаві» / Uman: Vizavi AUCC, 2024) Балабак Анатолій Федорович / Anatolii Balabak; Поліщук Валентин Васильович / Valentine Polishchuk; Балабак лександр Анатолійович / Balabak Oleksandr; Пиж'янов В'ячеслав Володимирович / Pyzhianov ViacheslavItem Вегетативне розмноження глоду одноматочкового(Львів : РВВ НЛТУ України, 2014) Осіпов, Михайло ЮрійовичВисвітлено особливості вегетативного розмноження глоду одноматочкового в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено вплив строків живцювання, типів і метамерності пагона, біологічно активних речовин КАНО на процеси коренеутворення у зелених стеблових живців глоду одноматочкового. Визначено, що стеблові живці глоду одноматочкового мають слабу регенераційну здатність. Рекомендовано вирощувати глід одноматочковий у виробничих умовах зеленим черенкуванням і використовувати при створенні лісових насаджень та озелененні населених пунктів.Item Вегетативне розмноження і вирощування садивного матеріалу декоративних форм Abies alba Mill.(Умань: Візаві, 2015) Осіпов, Михайло Юрійович; Поліщук, Валентин Васильович; Сержук, Олександр ПетровичУ статті розглянуто прикладні аспекти щодо вегетативного розмноження і вирощування садивного матеріалу декоративних форм Abies alba Mill. У результаті досліджень з’ясовано оптимальні строки живцювання, охарактеризовано особливості дорощування садивного матеріалу. Встановлено, що з віком здатність до укорінення живців Abies alba Mill. знижується. Наведено детальний опис застосованих модифікацій щеплення та термінів його виконання. Проведені експериментальні дослідження підтвердили широкі можливості застосування щеплення для розмноження декоративних форм Abies alba Mill. та отримання якісного садивного матеріалу.Item Весняна обрізка шовковиці плакучої.(Helsinki, Finland, International Science Group., 2023-04-18) Осіпов Михайло ЮрійовичУ науковій праці розглянуто овобливості проведення весняної обрізки шовковиці плакучої.Item Вивчення господарсько-декоративної цінності сортів троянд групи флорібунда за кількісними параметрами їх суцвіть(Вісник Сумського національного аграрного університу, 2023) Бровді Анна Андріївна; Поліщук Валентин Васильович; Anna Andriivna Brovdi; Valentin Vasyliovych PolishchukУ статті наведено результати досліджень кількісних параметрів суцвіть різних сортів троянд групи фло- рібунда, які відрізняються за походженням, морфологічними та декоративними особливостями, в умовах Право- бережного Лісостепу України. Досліджено, що сорти троянд групи флорібунда, переважно зібрані у щитоподібні суцвіття з кількістю квіток 3–4 штук у кожному. Визначено, що п’ять з двадцяти досліджених сортів троянд групи флорібунда мали найвищий бал сили цвітіння – п’ять балів, з середньою кількістю суцвіть до 61 штук. Ще п’ять сортів мали добре цвітіння та отримали чотири бали. Середня кількість суцвіть варіювала у межах 17–30 штук на рослину. Два бали отримали чотири сорти з обрідненим цвітінням, а саме: Goldelse, Cream Abundance, Henri Matisse та Lilli Marleen. Кількість суцвіть у них була у межах 2–5 штук. Таким чином, результати проведених досліджень показали, що сорти групи флорібунда у переважній більшості мають помірну і вище силу цвітіння з кількістю суцвіть більше 10 штук на одну рослину. Виявлено неоднозначний вплив термінів культивування на кількість суцвіть у різних сортів троянд групи флорібунда. Оскільки, однорічні рослини ще не мають відповідної сили росту, кількість суцвіть у них найнижча. У більшості сортів максимальну кількість суцвіть зафіксовано у чотирирічних рослин, однак темпи зростання кількості суцвіть за роками у різних генотипів істотно відрізнялися. Найбільший приріст було зафіксовано у дво- річних рослин сорту Pomponella та Lovely Green, кількість суцвіть у яких зросла майже удвічі, порівняно з попе- реднім вегетаційним періодом, тоді, як у наступні роки приріст був значно меншим. У рослин сорту Westpoint та Bella Rosa спостерігали рівномірне щорічне збільшення кількості суцвіть на 20–30%. Сорти Santa Monika, Goldelse, Cream Abundance, Henri Matisse та Lilli Marleen мали стабільною низьку кількість суцвіть, яка суттєво не змінювалася у різновікових рослин. Таким чином, у одних сортів зафіксовано різке зростання кількості суцвіть, а у інших – рівномірне упродовж усього терміну їх культивування. Це може бути пов’язано з різним ступенем стійкості сортів до негативних кліматичних факторів та індивідуальними особливостями їх росту та розвитку. Ключові слова: троянди, флорібунда, суцвіття, сила цвітіння, декоративність, озеленення. Economic and ornamental value of floribunda rose varieties according to the quantitative parameters of their inflorescences The article presents the results of research on the quantitative parameters of inflorescences of different floribunda rose varieties, which differ in origin, morphological and decorative features, in the conditions of the Right Bank Forest Steppe of Ukraine. It has been established that floribunda rose varieties, for the most part, are collected in shield-shaped inflorescences with the number of 3–4 flowers in each. It was found that five of the 20 floribunda rose varieties that we studied had the highest flowering vigor score of 5 points, with an average number of inflorescences of up to 61 pieces. Another five varieties had good flowering and received 4 points. The average number of their inflorescences varied between 17–30 pieces per plant. Two points were awarded to four varieties with reduced flowering, namely: Goldelse, Cream Abundance, Henri Matisse and Lilli Marleen. Their number of inflorescences was in the range of 2–5 pcs. Thus, the results of the research showed that the varieties of the floribunda group in the vast majority have moderate and higher flowering vigor with the number of inflorescences more than 10 per plant. An ambiguous influence of the terms of cultivation on the number of inflorescences in different floribunda rose varieties was revealed. Since annual plants do not yet have the appropriate growth power, their number of inflorescences is the lowest. In most varieties, the maximum number of inflorescences was in four-year-old plants, however, the rate of growth of the number of inflorescences by year in different genotypes differed significantly. The greatest increase was recorded in two-year-old plants of Pomponella and Lovely Green varieties, which almost doubled the number of inflorescences compared to the previous growing season, while in subsequent years the increase was significantly less. In Westpoint and Bella Rosa varieties, a uniform annual increase in the number of inflorescences by 20–30% was observed. The varieties Santa Monika, Goldelse, Cream Abundance, Henri Matisse and Lilli Marleen had a stable low number of inflorescences, which did not change significantly in plants of different ages. Thus, in some varieties, a sharp increase in the number of inflorescences was recorded, while in others it was uniform throughout the entire period of their cultivation. This may be due to different degrees of resistance of varieties to negative climatic factors and individual characteristics of their growth and development. Key words: roses, floribunda, inflorescence, flowering vigor, decorativeness, landscaping.Item Видовий склад підліску лісових насаджень Правобережного Лісостепу України(Умань : ВПЦ «Візаві», 2016) Осіпов, Михайло Юрійович; Леонтяк, Горигорій ПрокоповичItem Використання декоративних видів роду RIBES L. в озелененні(Львів, 2013) Мамчур, Тетяна ВасилівнаРозглядається можливість використання декоративних видів роду Ribes L. в озелененні. Обґрунтовано підбір і розглянуто особливості ведення маточних рослин сортів смородини червоної з метою використання різнотипного живцевого матеріалу для вирощування саджанців на основі стеблового живцювання за їх декоративними властивостями, які можуть бути рекомендовані до використання в озелененні. Необхідність створення маточних насаджень декоративних видів і сортів смородини з максимальною можливістю чистосортних, здорових, стійких проти хвороб в умовах Правобережного Лісостепу України.Item Використання різних видів та форм роду Salix L. у декоративному садівництві / The use of different species and forms of the genus Salix L. in ornamental gardening(Садово-паркове господарство: історія, сучасність та перспективи розвитку : матер. наук.-практ. Інтернет-конференції / Garden and park economy: history, modernity and prospects of development : materials of the scientific-practical conference. Internet conference, 2024) Бондаренко Вадим Вадимович / Bondarenkо VadymItem ВИКОРИСТАННЯ ТРОЯНД В ОЗЕЛЕНЕННІ УРБАНІЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА(Abstracts of XXVI International Scientific and Practical Conference. Stockholm, Sweden, 2024-07-01) Ukrainets O. A.; Brovdi A.A.Item Використаня видів Rosa L. при створенні об’ємно-просторової композиції малого саду(Умань, УНУС, 2015) Варлащенко, Людмила Григорівна; Балабак, Анатолій Федорович; Поліщук, Валентин ВасильовичВ тезі розглянуто питання озеленення малого саду з використанням асортименту видів і сортів троянд. При цьому було враховано класифікацію троянд, еколого-біологічні особливості та строки квітування.Item Виктор Гаврилюк (1928-2005) и его вклад в исследования Чукотки.(СПФедеральное государственное бюджетное учреждение науки Ботанический институт им. В.Л. Комарова Российской академии наук (БИН РАН), 2018, 2018) Свистун, Оксана Вікентіївна, Галина Анатоліївна, Тетяна Василівна, Маргарита Іванівна Чорна, Мамчур, ПарубокViktor Antonovich Gavrilyuk (21.01.1928– 26.11.2005) was a specialist in biology of plants of the Far North, by the will of the fate, devoted the most of his life to teaching activities. Saved personal diaries show how forming of an extraordinary personality occurred, overcoming the difficulties of life and study in the difficult war and post-war years, in Shadrinsk Ag- ricultural Technical School, Kurgan Agricultural Insti- tute at first, and then at Uman Agricultural Institute. The teachers of V. A. were competent people, de- voted to their work: Vera Platonovna Kushnirenko, Nikolai Mikhailovich Voskresensky, Valentin Fedo rovich Nikolaev, Simon Samoylovich Rubin and many other specialists who managed to inspire the young man with the sciences about nature. Entering post graduate school of the Komarov Bo- tanical Institute of the Academy of Sciences of the 153 Виктор Гаврилюк (1928-2005) и его вклад в исследование Чукотки USSR (BIN) led a young talented researcher to Chukotka, where he conducted stationary field works in 1956–1958 under the guidance by Boris Anatolyevich Tikhomirov, the Professor. V. A. Gavrilyuk studied the flora of the environs of Providence Bay, Chaplinskie hot springs, islands of Arakamchechen, Mechigmen Bay, Senyavin Strait, Senyavin and Lorino hot springs. Scrupulous field research in harsh conditions of the north-east of the Chukotka Peninsula, laboratory processing of extensive personal herbarium collections (used subsequently for the fundamental edition «Arctic flora of the USSR» allowed V. A. Gavrilyuk to defend successfully his dissertation for the degree of the Candidate of Biological Sciences in 1962 (Gavrilyuk, 1962). V. A., being one of the stuff of the Laboratory of Vegetation of the Far North (BIN), took part in botanical researches of the Koryak highland not far from the villages of Kultushnoye and Tilichiki, as well as in the Korfa Bay in the Koryaksky National District of Kamchatka territory in 1960. In 1961, he conducted phenological and eco-biomorphological studies at the Biological Station “Sivaya Maska” and visited the Rayiz mountain in the Polar Ural. Besides the observation kept in field diaries and herbarium, V. A. left watercolour pictures depicting amazing plants, some of which, made on Ladoga station of Leningrad State University, have been saved (Chorna et al., 2017, 2018). After moving to Uman, more than forty years V. A. worked at first as a teacher and as an Assistant Professor and at last as the Head of the Department of Botany of Uman Agricultural Institute. He took over the leadership of the collection botanical nursery from his former teacher V. F. Nikolaev. Plans of the botanical nursery of 1964–1982, lists of seeds prepared for exchange (Index seminum) (Gavrilyuk, Romanshchak, 1978) indicated about a rich collection. In fact, the flo- ristical nursery was a regional botanical garden coop- erated with Moscow, Leningrad, Tallinn, Tartus, Nikit- sky, Yerevan botanical gardens, he sent plant seeds to amateur growers. Working in Uman city, V. A. continued extensive correspondence beginning in the Leningrad period. There were letters and cards of famous scientists ad- dressed to him: Viktor Viktorovich Mazing, Alf Erling Porsild (Porsild, 1957), Doris Benta Maria and Askell Löve, Lawrence and Gweneth Bliss, Nora Korli. V. A. published, by modern standards, not so many works, but they continue to be cited after a half of century. The fact that Chukotka is floristically one of the most studied region of the world is also a part of his activity. Published diaries of the young scientist can serve as a test for the applicability of beginning researchers of the nature: are they ready for the kind of devotion that was characteristic for V. A. Gavrilyuk.Item Влияние боярышника однопестичного на скорость разложения листьев дуба обыкновенного в лесных насаждениях Правобережной Лесостепи Украины(Волгоград: издательство "Научное обозрение", 2014) Осипов, Михаил ЮрьевичВ статье описываются результаты проведенных экспериментальных наблюдений на территории лесных предприятий Правобережной Лесостепи Украины. Рассматриваются количественные и качественные показатели веса лесной подстилки, ее мощность и фракционный состав в зависимости от лесорастительных условий насаждения. Сделан вывод о позитивном влиянии боярышника однопестичного на скорость разложения подстилки дуба обыкновенного.