Аналіз стану паркового середовища малих міст України та шляхи його удосконалення.

Simple item page
dc.contributor.authorПушка Ірина Михайлівна
dc.contributor.authorШлапак Володимир Петрович
dc.date.accessioned2024-11-08T10:51:44Z
dc.date.available2024-11-08T10:51:44Z
dc.date.issued2024-03-28
dc.descriptionДосліджено особливості фітоценотичної структури паркового середовища міста Умань Черкаської області та встановлено його потенціал, що полягає у відновленні зрілих насаджень та обґрунтованого комплексного наукового підходу до створення нових насаджень. Таксономічний склад насаджень представлено 52 видами, які належать до 32 родів та 19 родин. Паркові насадження Умані є типовими автохтонними та інтродукованими видами субнеморальної, неморальної та бореальної зон Північної півкулі та сформовані рослинами широкого географічного та екологічного ареалу. Встановлено, що у парках "Молодіжний", ім. І. Д. Черняховського, "Слави", "Центральному", ім. Т. Шевченка та "Гідропарку" рослини, залежно від їх еколого-ценотичної стратегії, взаємодіючи між собою утворили ценотично сформовані і стабільні угруповання. За домінантною фітоценотичною системою можна виділити кілька варіантів мікроасоціацій (Quercus robur L. + Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) + Syringa vulgaris L. + Sambucus nigra L. + Poa trivialis L; Quercus robur L. + Acer platanoides L. + Syringa vulgaris L. + Euonymus europaeus L. + Arrhenatherum alatius L.). Виявлено, що насадження старшого віку у парках ім. І. Д. Черняховського, "Молодіжний", "Центральний", "Гідропарк" та ім. Т. Шевченка, сформовані здебільшого аборигенними видами лісових і лучних автохтонних рослинних асоціацій та акліматизованими інтродуцентами, мають тісний зв'язок з природним фітогеоценозом. Листяні автохтонні види та інтродуценти у складі паркових насаджень набувають більшого едифікаторного значення. Водночас шпилькові види істотно програють у конкурентній боротьбі з листяними видами. Формування фітоценотичної структури новостворених паркових насаджень, на кшталт об'ємно-просторової композиції парку "Хащі" і новостворених насаджень набережної Осташівського ставу парку ім. Т. Шевченка та "Нової Софіївки" наразі характеризується низькою взаємодією компонентів, кономіальною структурою та нечіткими панівними гіперсинузіями. Едифікаторами цих фітоценозів є Deschampsia caespitosa L., Dactylis glomerata L., Geum urbanum L., Impatiens parviflora DC, Poa pratensis L. Оцінено естетичну привабливість паркового середовища Умані за методиками В. П. Кучерявого та К. Еренгіса. Встановлено, що найвищий бал привабливості ландшафту належить паркам ім. Т. Шевченка та І. Д. Черняховського. Їх фітоценотична структура найбільше сформована за основними показниками.
dc.description.abstractДосліджено особливості фітоценотичної структури паркового середовища міста Умань Черкаської області та встановлено його потенціал, що полягає у відновленні зрілих насаджень та обґрунтованого комплексного наукового підходу до створення нових насаджень. Таксономічний склад насаджень представлено 52 видами, які належать до 32 родів та 19 родин. Паркові насадження Умані є типовими автохтонними та інтродукованими видами субнеморальної, неморальної та бореальної зон Північної півкулі та сформовані рослинами широкого географічного та екологічного ареалу. Встановлено, що у парках "Молодіжний", ім. І. Д. Черняховського, "Слави", "Центральному", ім. Т. Шевченка та "Гідропарку" рослини, залежно від їх еколого-ценотичної стратегії, взаємодіючи між собою утворили ценотично сформовані і стабільні угруповання. За домінантною фітоценотичною системою можна виділити кілька варіантів мікроасоціацій (Quercus robur L. + Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) + Syringa vulgaris L. + Sambucus nigra L. + Poa trivialis L; Quercus robur L. + Acer platanoides L. + Syringa vulgaris L. + Euonymus europaeus L. + Arrhenatherum alatius L.). Виявлено, що насадження старшого віку у парках ім. І. Д. Черняховського, "Молодіжний", "Центральний", "Гідропарк" та ім. Т. Шевченка, сформовані здебільшого аборигенними видами лісових і лучних автохтонних рослинних асоціацій та акліматизованими інтродуцентами, мають тісний зв'язок з природним фітогеоценозом. Листяні автохтонні види та інтродуценти у складі паркових насаджень набувають більшого едифікаторного значення. Водночас шпилькові види істотно програють у конкурентній боротьбі з листяними видами. Формування фітоценотичної структури новостворених паркових насаджень, на кшталт об'ємно-просторової композиції парку "Хащі" і новостворених насаджень набережної Осташівського ставу парку ім. Т. Шевченка та "Нової Софіївки" наразі характеризується низькою взаємодією компонентів, кономіальною структурою та нечіткими панівними гіперсинузіями. Едифікаторами цих фітоценозів є Deschampsia caespitosa L., Dactylis glomerata L., Geum urbanum L., Impatiens parviflora DC, Poa pratensis L. Оцінено естетичну привабливість паркового середовища Умані за методиками В. П. Кучерявого та К. Еренгіса. Встановлено, що найвищий бал привабливості ландшафту належить паркам ім. Т. Шевченка та І. Д. Черняховського. Їх фітоценотична структура найбільше сформована за основними показниками.
dc.description.sponsorship-
dc.identifier.citationПушка, І. М., & Шлапак, В. П. (2024). Аналіз стану паркового середовища малих міст України та шляхи його удосконалення. Науковий вісник НЛТУ України, 34(3), 7-14. https://doi.org/10.36930/40340301
dc.identifier.issn2519-2477
dc.identifier.urihttps://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/10554
dc.language.isouk_UA
dc.publisherВісник ЛНТУ
dc.relation.ispartofseriesстаття
dc.titleАналіз стану паркового середовища малих міст України та шляхи його удосконалення.
dc.typeСтаття
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
Аналіз стану паркового середовища малих міст України та шляхи його удосконалення.pdf
Size:
729.6 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
13.05 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Кафедра садово-паркового господарства