ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА Науково-виробничий журнал №1, 2014 Головний редактор Карпенко В.П. Затупник головного редактора Господаренко Г.М. Відповідальний секретар Прокопчук І.В. Технічний секретар Мальований М.І. Поштова адреса редакції: Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305 Тел./факс: (04744) 3-20-11 (04744) 3-20-41 WEB: www.visnyk-unaus.udau.edu.ua E-mail: visnyk-unaus@mail.ru Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ № 17575-6425 ПР 04.03.2011 Журнал рекомендовано до друку та поширення через мережу Інтернет Вченою Радою Уманського національного університету садівництва (протокол №6 від 18.06.2014 р.) Видавець і виготівник «Сочінський» вул.Тищика, 18/19, м. Умань, 20300 Свідоцтво: серія ДК №2521 від 08.06.2006 р. тел.: (04744) 4-64-88, 4-67-77 e-mail: vizavi08@mail.ru Відповідальність за точність наве­ дених даних і цитат покладається на авторів. Передрук - лише з до­ зволу редакції. Матеріали друку­ ються українською, російською та англійскою мовами. © Уманський національний університет садівництва, 2014 ISSN 2310-046X (Print) ЗМІСТ АГРОХІМІЯ Господаренко Г. М., Прокопчук С. В. Вплив азотних добрив на поживний режим чорнозему опідзоленого та врожай нуту Господаренко Г. М., Прокопчук І. В. Трансформація кислотно-основних властивостей грунту за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні Недвига М. В., Галасун Ю. П., Прокопчук І. В., Стасінєвич О. Ю. Щільність та водопроникність чорнозему опідзоленого залежно від систем удобрення сільськогосподарських культур у польовій сівозміні Копитко П. Г., Петришина І. П. Поживний режим ґрунту та врожайність молодих дерев груші за оптимізації мінерального живлення Господаренко Г. М., Пташник М. М. Динаміка вмісту азоту в рослинах жита озимого та коефіцієнт його використання з добрив ЗАГАЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Єщенко В. О., Калієвський М. В. Напруження екологічної рівноваги за м інімалізації зяблевого обробітку ґрунту Карнаух О. Б. Забур'яненість посівів і врожайність культур п'ятипільної сівозміни залежно від заходів мінімалізації механічного обробітку грунту Шемякин М. В. Вплив мульчування пристовбурних смуг в інтенсивних яблуневих садах на врожайність та ефективність використання поливної води Заболотний О. І., Заболотна А. В. Рівень забур'яненості та врожайності посівів кукурудзи при застосуванні гербіциду Трофі 90 РОСЛИННИЦТВО Кравченко В. С. Попередник і строк сівби, як фактор сортової технології вирощування пшениці ярої у південній частині Правобережного Лісостепу МІКРОБІОЛОГІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН Грицаєнко З. М., Підан Л. ф. Забур'яненість та врожайність посівів соняшнику за різних способів застосування гербіцидів Дуал Голд 960, Фюзилад Форте 150 і регулятора росту рослин Радостим Карпенко В. П., Притуляк Р. М. Фізіологічні зміни у рослинах ячменю ярого за д ії біологічно активних речовин Грицаєнко З. М., Даценко А. А. Анатомічна структура епідермісу листкового апарату гречки за д ії біологічних препаратів СЕЛЕКЦІЯ Парій ф. М., Діордієва І.П. Оцінка низькостеблових форм чотиривидових тритикале за основними господарсько-цінними ознаками ПЕРВИННА ОБРОБКА ПРОДУКТІВ РОСЛИННИЦТВА Осокіна Н. М., Костецька К. В. Порівняльна оцінка круп'яних властивостей зерна ярих пшениці, тритикале та ячменю Дмитрук Є. А., Новіков В. В., Полянецька І. О., Любич В. В. Вплив зволожування зерна тритикале та тривалості відволожування на вихід ядра САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО Бредіхіна Ю. Л., Соломаха Т. Д. Еколого-флористичні особливості формування спонтанної рослинності паркової зони м. Мелітополя Варлащенко Л. Г. Впровадження інтродукованих видів родини Caprifoliaceae Juss. в озеленення населених місць Парубок М. І., Мамчур Т. В., Свистун О. В. Інтродукція рідкісних та зникаючих деревних і чагарникових рослин у ботанічному розсаднику Уманського національного університету садівництва та перспективи використання їх в озелененні Величко Ю. А., Пушка І. М., Поліщук В. В. Результати інтродукції Cyclamen Coum Mill. у Правобережний Лісостеп України ПЛОДІВНИЦТВО Ибрагимов К. X. Проблемы развития садоводства России в условиях меняющегося климата Красноштан Т. В., Балабак А.Ф. Стратифікація та схожість насіння сортів смородини золотистої (Ribes Aureum Pursh.) Осокіна Н. М., Заморська І. Л. Зміст і склад органічних кислот у суниці (Fragaria Ananassa Duch.) різних сортів, вирощених в Правобережному Лісостепу України (Англійською мовою) ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО Осіпов М. Ю. Особливості росту і розвитку надземної частини глоду одноматочкового в лісових насадженнях Правобережного Лісостепу України 12 17 21 25 29 35 40 Полторецький С. П. Вплив особливостей збору врожаю на формування якісних показників насіння проса (Англійською мовою) 46 49 54 60 65 Волошина Л. Г. Чисельність еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої на фоні різних попередників і біологічно активних препаратів 69 74 78 83 88 91 96 102 105 107 112 117 3 8 №1, 2014 ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА http://www.visnyk-unaus.udau.edu.ua mailto:visnyk-unaus@mail.ru mailto:vizavi08@mail.ru CONTENTS AGROCHEMISTRY Hospodarenko G. M., Prokopchuk S. V. Influence nitrogen fertilizer on nutritional mode podzolized hard clay chornozem and yielding-capasity chickpea Hospodarenko G. M., Prokopchuk I. V. Transformation acid-base properties of the soil for a long fertilizer application in field crop rotation Nedviga M. V., Galasun Y. P., Prokopchuk I. V., Stasinyevych O. Y. Density and permeability podzolic chernozem dependence of fertilize crops in field crop rotation 12 Kopytko P. H., Petryshyna I. P. Nutrient regime of the soil and yielding capacity of young trees of pears at the optimization of mineral nutrition 17 Hospodarenko G. M., Ptashnyk M. M. Dynamics of nitrogen in plants of w inter rye and coefficient use it from fertilizers 21 GENERAL AGRICULTURE Yeshchenko V. O., Kaliyevskiy M. V. Tension of the ecological balance by minimization of autumn plowing 25 Karnaukh O. B. Weediness of crops and yielding capacity of five-course rotation crops depending on minimizing of mechanical tillage 29 Shemiakin M. V. Influence of mulching trunk strips in intensive apple orchads on the productivity and efficiency of irrigation water 35 Zabolotnyi A. I., Zabolotnaya A. V. The level of weed infestation and yield capacity of maize sowing under the application of herbicide Trophy 90 40 CROP PRODUCTION Poltoretskyi S. The influence of harvesting peculiarities on formation of qualitative indices of millet seeds 46 Kravchenko V. S. Preceding crop and term of sowing as a factor of varietal cultivation technology of spring wheat in southern part of the Right-Bank Forest-Steppe 49 MICROBIOLOGY, PHYSIOLOGY OF PLANTS Hrytsaienko Z. M., Pidan L. F. 3Effect of complex application of herbicides Dual Gold 960 Fusilad Forte 150 whith Radostim on productivity and weed control of sunflower plantations 54 Karpenko V., Prytulyak R. Physiological changes in plants of spring barley under the influence of biologically active substances 60 Hrytsaienko Z. M., Datsenko A. A. An anatomic structure of epidermis of puff vehicle of buckwheat by the actions of biological preparations 65 Voloshyna L. Count of ecological-trophic groups of m icroorganisms of winter wheat rhizosphere on the background of different predecessor and biologically active preparations 69 PLANT BREEDING Pariy F. M., Diordiieva I. P. Evaluation of low sraw forms of fourspecies triticale for the major econom ic-valuable traits 74 PRIMARY PROCESSING OF PRODUCTS OF PLANT GROWING Osokina N. M., Kostetska K. V. Comparative evaluation of cereal grain properties of spring wheat, triticale and barley 78 Dmitruk E. A., Novikov V. V., Polyanetska I. O., Lyubych V. V. The effect humidification of triticale grain and duration of exposure exit kernel 83 GARDENING SERVICES Bredichina J. L., Solomakha T. D. Ecological and floristic features of the formation of spontaneous vegetation parkland in Melitopol 88 Varlaschenko L. G. The introduction of alien species Caprifoliaceae Juss. in landscape gardening of settlements 91 Parubok M. I., Mamchur T. V., Svystun O. V. Introduction of rare and endangered tree and shrub species in the botanical nursery of uman national university of horticulture and prospects of using them in landscaping 96 Velychko Y. A., Pushka I. M., Polischuk V. V. Results of introduction of Cyclamen Coum Mill. into the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine 102 FRUIT GROWING Ibragimov C. H. Problems of development of horticulture Russia in a changing climate 105 Krasnoshtan T. V., Balabak A.F. Stratification and germination of seeds of the varieties of golden currant (Ribes Aureum Pursh.) 107 Osokina N. M., Zamorska I. L. Content and composition of organic acids in strawberries (Fragaria Ananassa Duch.) Of various varieties, grown in the right-bank forest- steppe zone of Ukraine 112 FORESTRY Osipov M. Y. Features of the height and the development of above-ground part of hawthorn in the forest planting of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine 117 BULLETIN OF UMAN NATIONAL UNIVERSITY Research and production journal №1, 2014 Founded: 2001 Founder: Uman National University of Horticulture, Ukraine. Chief Editor Dr. Viktor Karpenko Deputy Chief Editor Dr. Grygoriy Hospodarenko Executive Secretary Dr. Igor Prokopchuk Technical Secretary Dr. Mykhaylo Malyovanyy Editorial address: Uman National University of Horticulture Str. Instytutska 1 Uman Cherkasy Region, Ukraine 20305 Tel./fax: (04744) 3-20-11 (04744) 3-20-41 WEB: www.visnyk-unaus.udau.edu.ua E-mail: visnyk-unaus@mail.ru Certificate of registration: KB № 17575-6425 PR 04.03.2011. Publisher - publishing center "Vizavi". Certificate of registration № 2521 from 08.06.2006. Tel.: (04744) 4-64-88, 4-67-77 e-mail: vizavi08@mail.ru Language: Ukrainian, Russian, English (mixed language). The Bulletin of Uman National University is indexed in two International Indexation Databases: 1) Ulrich's Periodicals Directory 2) Russian Index of Science Citation (RISC) All plagiarism issues and issues related to inappropriate citing etc. - to be settled by the authors. © Uman National University of Horticulture, 2014 ISSN 2310-046X (Print) 3 8 ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА 2 http://www.visnyk-unaus.udau.edu.ua mailto:visnyk-unaus@mail.ru mailto:vizavi08@mail.ru ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА№1, 2014 3 АГРОХІМІЯ Г. М. Господаренко доктор с.-г. наук, професор кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва hospodarenko@mail.ru С. В. Прокопчук аспірант кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва sergsi_1987@mail.ru ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ТА ВРОЖАЙ НУТУ Анотація. Наведено результати досліджень впливу різних доз мінеральних азотних добрив як з передпосівною інокуляцією так і без неї, на поживний режим ґрунту та врожайність насіння нуту на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України. Показано, що застосування мінеральних добрив сумісно з інокуляцією насіння істотно збільшує врожайність нуту. У досліді вирощували сорт нуту Розанна. Високий рівень врожаю забезпечує проведення вапнування ґрунту, та внесення P60K60 під оранку і стартової дози азотних добрив під передпосівну культивацію та проведення інокуляції насіння. Встановлено, що під посіви нуту найефективніше вносити мінеральні добрива в нормі Ν30P60Κ60 у поєднанні з інокуляцією насіння та обробкою молібденовим добривом. З азотних добрив краще застосовувати сульфат амонію. На врожайність нуту також мали істотний вплив погодні умови в період вегетації і агротехнологічні заходи, що вивчалися в досліді. Ключові слова: нут, нітратний азот, амонійний азот, поживний режим, чорнозем опідзолений, мінеральні добрива, врожайність. Г. Н. Господаренко доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманского национального университета садоводства С. В. Прокопчук аспирант Уманского национального университета садоводства ВЛИЯНИЕ АЗОТНИХ УДОБРЕНИЙ НА ПИТАТЕЛЬНЫЙ РЕЖИМ ЧЕРНОЗЕМА ОПОДЗОЛЕННОГО И УРОЖАЙ НУТА Аннотация. Приведены результаты исследований влияния различных доз минеральных азотных удобрений как с предпосевной инокуляцией так и без нее, на питательный режим почвы и урожайность семян нута на черноземе оподзоленном Правобережной Лесостепи Украины. Показано, что применение минеральных удобрений совместно с инокуляцией семян существенно увеличивает урожайность нута. В опыте выращивали сорт нута Розанна. Высокий уровень урожая обеспечивает проведение известкования почвы и внесения P60K60 под вспашку, стартовой дозы азотных удобрений под предпосевную культивацию и проведения инокуляции семян. Установлено, что под посевы нута эффективно вносить минеральные удобрения в норме Ν30P60Κ60 в сочетании с инокуляцией семян и обработкой молибденовым удобрением. Среди азотных удобрений лучше применять сульфат аммония. На урожайность нута также оказали существенное влияние погодные условия в период вегетации и агротехнологические мероприятия. Ключевые слова: нут, нитратный азот, аммонийный азот, питательный режим, чернозем оподзоленный, минеральные удобрения, урожайность. G. M. Hospodarenko Doctor of Agricultural Sciences, Professor Uman National University of Horticulture S. V. Prokopchuk Post-graduate student Uman National University of Horticulture INFLUENCE NITROGEN FERTILIZER ON NUTRITIONAL MODE PODZOLIZED HARD CLAY CHORNOZEM AND YIELDING-CAPASITY CHICKPEA Abstract. In this article the results of research effects of different rate of nitrogen fertilizer on nutritional mode podzolized hard clay chornozem of the Right-bank forest-steppe Ukraine and yielding-capasity chickpea seeds. One of the main nutrients for plants are nitrogen. Its deficiency in most soils requires constant of nitrogen fertilizer to produce high yielding-capasity of agriculture crops and improve product quality. The need for application nitrogen fertilizers in growing technology legumes remains controversial. Nitrogen compounds influence the formation and functioning of the legume-ryzobianum complex at all stages of formation and functioning of the symbiosis. No less important is the question of providing highly effective symbiosis with bacteria chickpeas. Therefore, the technology of growing chickpeas agromeasure must be pre-sowing seed treatment biological products selection of appropriate strains of rhizobia. This combined with the optimal rate of mineral fertilizers promotes increase plant productivity. Therefore, the research of the question nutritional mode by a combination of fertilizer and inoculation of chickpea is actual. The aim of the research was to identify influence nitrogen fertilizer on nutritional mode podzolized hard clay chornozem and yielding-capasity chickpea seeds which was inoculated azotfiksuvalnymy bacteria. The research was conducted during 2011 – 2013 years, in terms of a temporary experiment on the experimental field of Uman National University of Horticulture. Soil on the tested plots is podzolized hard clay chornozem. Variety of chickpea Rosanna was sowed after winter wheat. Fertilizers used in the following forms: ammonium nitrate, urea, УДК 631.84:631.42:635.657 ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА №1, 2014 4 AGROCHEMISTRY ammonium sulphate, superphosphate double, potassium chloride, ammonium molybdate. Limestone material – defecate, which two years of exposure CaCO3 content of 70 %. Its application rate calculated by hydrolytic acidity. Phosphate, potash fertilizer and defecate were applied during autumn ploughing, nitrogen fertilizers - during pre-sowing cultivation and leaf nutrition - in the phase of bean formation of chickpeas. Before sowing the seeds were treated with suspension of Ryzobofit (specimen of nodule bacteria Mesorhizobium cicerі made from strain H-12 at the rate of 106 bacteria for a seed). Harvesting and recording of crops of chickpea was carried on each plot by means of direct combine harvesting. Straw yielding-capasity was determined by method of trial sheaf. Established that the early formation of nodules and effective symbiosis in chickpea crop formation participates symbiotic nitrogen. The amount of nitrogen that is needed for maintaining plant growth and development to be included in the process of nitrogen fixation, and provides little soil reserves. For insurance of plants against possible shortages of nitrogen in case of of delay the appearance of nodule bacteria or slow their development in adverse conditions is necessary to apply start rate of nitrogen fertilizer. The greatest influence on the yielding-capasity chickpeas have stocks of mineral nitrogen compounds in the soil layer 0 – 100 cen in its flowering phase and it is independent - were inoculated seeds or not. Tightness of communication between these indicators the coefficient of determination was high (R2 = 0,8). The yielding-capasity of chickpea in the experiment significantly dependent on weather conditions during the growing season, Agrotechnological measures that studied in the experiment and changed from 2,15 to 3,67 t/ha over the three years of the research. Replacement of ammonium nitrate, ammonium sulfate (variant P60K60 + N30S35) promoted the increase chickpea yielding-capasity by 7 % or 0,2 kg/ha. To enhance yielding-capasity of chickpea grain is necessary to conducting a background of liming to apply phosphate and potash fertilizers and handle seeds Ryzobofitom. Conducting inoculated seeds chickpea drugs azotfiksation bacteria and processing of molybdenum fertilizer it should be mandatory to measure agrotechnological on podzolized hard clay chornozem. The start rate of nitrogen fertilizer of 30 kg/ha D.R. is better to use as ammonium sulfate, which will also contribute to improving nutrition chickpea sulfur. In the Right-bank forest-steppe Ukraine nutritional mode podzolized hard clay chornozem and system fertilizing when growing chickpeas should consist of applying of phosphate and potash fertilizers and main cultivation soil in norm 60 kg/ ha, D.R. and starting rate of nitrogen fertilizer in the form of ammonium sulfate (30 kg/ha D.R.) in combination with seeds inoculation azotfiksation bacteria and treating its molybdenum fertilizer. Also effective is to carry out liming of acid soils. Keywords: chickpea, nitrate nitrogen, ammonia nitrogen, nutritional mode, podzolized hard clay chornozem, mineral fertilizer, yielding-capasity. Постановка проблеми. Необхідність застосування азотних добрив у технології вирощування бобових куль- тур залишається дискусійною. Відомо, що азотні сполуки впливають на бобово-ризобіальний комплекс на всіх ета- пах формування та функціонування симбіозу, починаючи з утворення ризосфери та бульбочок, і закінчуючи про- цесом активної азотфіксації [1]. Питання раціонального використання мінеральних добрив у технології вирощування нуту нині є досить ак- туальним, з погляду реалізації потенціалу продуктивності цієї культури. Не менш важливим є питання забезпечення високоефективного симбіозу нуту з бактеріями. Тому в технології вирощування нуту обов’язковим агроприйомом має бути передпосівна обробка насіння біопрепаратами селекційних штамів відповідних ризобій, яка у поєднанні з оптимальними нормами мінеральних добрив максималь- но підвищує продуктивність рослин. Отже, дослідження питання поживного режиму за поєднання добрив та інокуляції нуту є досить актуальним. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виро- щування сільськогосподарських культур для отримання високих і якісних урожаїв, збереження та відтворення родючості ґрунтів без застосування добрив практично не можливе. Про це свідчить щорічне світове зростання по- треб у добривах, що пов’язано з прагненням аграріїв збіль- шити врожайність сільськогосподарських культур [2]. Нут – одна з основних культур світового землероб- ства. За посівними площами вона посідає третє місце серед зернобобових культур, поступаючись лише сої та квасолі. Однак, нині в Україні виробничі посіви нуту поки що незначні, але з кожним роком збільшуються [3]. Завдяки біологічній фіксації азоту нут зберігає та підвищує родючість ґрунту. Після його збирання в ґрунті залишається 100 – 120 кг/га біологічного азоту. Урожайність пшениці озимої після нуту вища на 2 – 4 ц/га порівняно з чистим паром. Перед посівом озимих культур після збирання нуту азотні добрива не застосовують [4]. Одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур передбачає поповнення запасів азоту в ґрунті [5]. Азот внесених добрив має значний вплив на фізіологічні процеси, що відбуваються в рослині, підвищує тим самим стійкість рослин до нестачі тепла, сприяє швидкому наро- станню вегетативної маси, підвищує продуктивність фо- тосинтезу та значно скорочує транспіраційний коефіцієнт рослин нуту [6]. Мінеральні азотні добрива після внесення в ґрунт відразу вступають у різні реакції та під впливом хімічних, фізико-хімічних або біологічних процесів перетворюють- ся в рухомі мінеральні сполуки – обмінний амоній або нітрати [7]. Роль амонійного та нітратного азоту в живленні рос- лин не однакова. Нітрати є основною формою азот- ного живлення рослин. Цінність ґрунтового поглину- того амонію як джерела азоту менша, і наявність уміст досить значної його кількості в ґрунті ще не означає доброї забезпеченості рослин цим елементом живлення. Амонійна форма азоту порівняно з нітратною менш до- ступна для рослин, особливо на кислих ґрунтах, оскільки основна частина амонію знаходиться в ґрунті в поглину- тому стані, а кисла реакція ґрунтового розчину не сприяє процесу нітрифікації [8]. Інтенсивний розвиток рослин упродовж вегетаційного періоду можливий за оптимального азотного живлення. Система застосування азотних добрив – дози, строки та способи внесення урізноманітнюються залежно від ґрунтово-кліматичних умов, генетичних особливостей ґрунтів, але в усіх регіонах України і на всіх типах ґрунтів їх ефективність перевищує прирости врожаю від фосфор- них і калійних добрив [9]. Уміст мінеральних сполук азоту в ґрунті динамічний у часі. Вони легко рухомі, легкорозчинні й легкодоступні [10]. Доступність їх рослинам визначають біологічні про- цеси, що проходять у ґрунті, які залежать від ґрунтово- кліматичних і погодних умов [11]. Високобілкова культура нут засвоює велику кількість азоту, який використовує як з ґрунту, так і з повітря. Співвідношення біологічного і мінерального азоту зале- жить від умісту азоту в ґрунті та ефективності діяльності бульбочок на коренях рослин нуту [12]. Мета досліджень полягала у визначенні впливу мінеральних азотних добрив на поживний режим чорно- зему опідзоленого та продуктивність нуту, насіння якого було інокульоване азотфіксувальними бактеріями. Методика дослідження. Дослідження проведено в умовах тимчасового досліду на дослідному полі Уман- ського національного університету садівництва на чор- ноземі опідзоленому важкосуглинковому на лесі. Ґрунт дослідних ділянок мав такі агрохімічні показники: вміст ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА№1, 2014 5 АГРОХІМІЯ гумусу за ДСТУ 4289-2004 – підвищений (3,5 %), вміст азоту лужногідролітичних сполук за методом Корнфілда – низький, рухомих сполук фосфору та калію за модифі- кованим методом Чирикова ДСТУ 4115 – 2002 – середній, реакція ґрунтового розчину (ДСТУ ІSO 10390 : 2007) – слабкокисла. Розміщення ділянок у досліді – послідовне, повторність триразова. Загальна площа дослідної ділянки – 54 м2; облікової – 30 м2. Вивчали дію та взаємодію двох факторів: удобрення (фактор А), інокуляцію (фак- тор Б). Фосфорні та калійні добрива і дефекат вносили під основний обробіток ґрунту, азотні добрива – під перед- посівну культивацію, а також позакоренево – у фазу бобоутворення нуту. Добрива використовували у таких формах: аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію, су- перфосфат подвійний, калій хлористий, молібдат амонію. У якості вапнуючого матеріалу використовували дефекат дворічної витримки з вмістом CaCO3 70 %, норму внесення якого розраховували за гідролітичною кислотністю. За дві години до сівби насіння нуту обробляли суспен- зією ризобофіту (препарат бульбочкових бактерій Meso- rhizobium cicerі, виготовлений на основі штаму Н-12 із розрахунку 106 бактерій на насінину). Висівали сорт нуту Розанна після пшениці озимої. Схему досліду наведено в табл. 1. У ґрунті визначали вміст азоту нітратних і амонійних сполук – згідно ДСТУ 4729 : 2007. Збирання та облік урожаю нуту проводили поділяночно прямим комбайнуванням. Урожайність соломи визначали методом пробного снопа. Обробку даних врожайності та результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу двофакторного польового досліду, використан- ням методів математичної статистики за допомогою про- грами «STATISTICA 6.0» та EХCEL. Для якісної оцінки тісноти зв’язку використовували коефіцієнт детермінації за шкалою Чеддока: 0,1 – 0,3 – незначний зв'язок; 0,3 – 0,5 – помірний; 0,5 – 0,7 – істот- ний; 0,7 – 0,9 – високий; 0,9 – 0,99 – дуже високий; 1 – функціональний [13]. Основні результати дослідження. Азот – один з основних елементів живлення рослин, нестача якого в більшості ґрунтів вимагає постійного внесення азот- них добрив для отримання високих урожаїв сільсько- господарських культур і покращення якості продукції. В умовах достатнього зволоження азотні добрива дають 50 – 60 % загального приросту врожаїв від повного міне- рального добрива [14]. Дослідженнями, проведеними в різних ґрунтово- кліматичних зонах [15], встановлено, що кількісна і якісна оцінка вмісту мінерального азоту в ґрунті дає можливість точніше встановлювати оптимальні норми азотних добрив і корегувати строки їхнього внесення. Зазвичай азотний режим ґрунту відображають дина- мікою вмісту нітратного азоту, який водорозчинний та легко засвоюється рослинами нуту. В результаті проведених досліджень встановлено, що всі норми добрив із різним співвідношенням елементів живлення в усіх варіантах досліду збільшували запаси азоту мінеральних сполук у ґрунті (табл. 1). Внесення азотних добрив на фосфорно-калійному фоні сприяло збільшенню запасів нітратного та амонійного азоту в усі фази розвитку нуту. Так, у шарі ґрунту 0 – 100 см запаси нітратного азо- ту збільшилися порівняно з неудобреними ділянками у варіанті фон + N30 у фазі гілкування нуту на 12,3 кг/га, цвітіння – на 12,8, бобоутворення – на 12,3 та повній стиглості 3,7 кг/га. У варіанті досліду фон + N60 упродовж вегетаційного Таблиця 1 Запаси азоту мінеральних сполук у шарі ґрунту 0 – 100 см (2011 – 2013 рр.), кг/га Варіант досліду Фаза росту і розвитку рослин Гілкування Цвітіння Бобоутворення Повна стиглість Без добрив (контроль) 37,9 27,7 34,7 24,8 29,9 23,4 27,0 16,5 N60 K60 59,9 40,2 51,5 37,7 46,4 33,8 31,2 17,8 N60 P60 60,7 40,0 51,5 37,1 46,4 33,5 31,2 17,9 P60 K60 – фон 37,9 28,1 35,0 25,2 29,7 23,6 27,5 16,6 Фон + N30 50,2 39,8 47,5 39,7 42,2 30,9 30,7 18,0 Фон + N30 S35 52,2 40,3 46,2 40,7 41,7 31,0 31,7 18,1 Фон + N60 56,7 41,0 51,7 37,9 44,7 32,0 31,5 18,6 Фон + N90 68,5 44,0 58,0 44,8 47,7 33,7 32,0 19,2 Фон + Mo + N30 50,4 40,6 50,2 41,7 43,2 31,5 29,9 16,8 CaCO3 + фон + N30 51,2 40,9 50,0 42,1 43,7 31,4 29,9 18,1 CaCO3 + фон + Mo + N30 51,4 41,1 51,0 42,4 44,2 32,6 30,7 18,6 CaCO3 + фон + Mo + N30 + N30 позакоренево 50,4 41,9 51,7 43,2 42,4 35,0 29,2 19,2 Примітка. Над рискою – N – NO3-, під рискою – N – NH4 +. ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА №1, 2014 6 AGROCHEMISTRY періоду нуту запаси нітратного азоту відповідно збільши- лися на 18,8 кг/га, 17,0, 14,8 та 4,5 кг/га в порівнянні до контролю без добрив. За максимальної норми внесення азотних добрив (варіант фон + N90) в усіх фазах розвитку рослин спостерігалося збільшення запасів нітратного азо- ту в ґрунті відповідно на 30,6 кг/га; 23,3; 17,8 і 5 кг/га порівняно з варіантом без добрив. У варіантах досліду на фоні застосування фосфорних і калійних добрив та про- ведення вапнування ґрунту показник запасів нітратного азоту був у фазі гілкування 50,4 – 51,4 кг/га, цвітіння 50,0 – 51,7, бобоутворення – 42,4 – 44,2 та при повній стиглості 29,2 – 30,7 кг/га. Аналогічну залежність впливу норм азотного добрива спостерігали на запаси амонійного азоту в ґрунті. У пері- од гілкування нуту даний показник, порівняно з контро- лем, збільшився при внесенні N30 на 12,1 кг/га, N60 – на 13,3, N90 – на 16,3, а на фоні застосування фосфорних, калійних добрив і проведення вапнування ґрунту склав 13,6 кг/га. Така ж тенденція спостерігалася в фазах цвітіння, бобоутворення та повній стиглості зерна нуту. Вміст амонійного азоту за період вегетації нуту як у неу- добреному, так і удобреному ґрунті зменшувався. Одержані результати досліджень свідчать, що міне- ральні добрива також змінюють співвідношення між за- пасами амонійного та нітратного азоту в ґрунті. Так, на ділянках без добрив частка азоту нітратів у складі азоту мінеральних сполук у ґрунті в фазу гілкування та цвітіння нуту становила 58 %, бобоутворення – 56 та повній стиглості 62 %. Застосування азотних добрив сприяло її збільшенню, наприклад, у варіанті досліду Фон + N90 відповідно до 61 %; 56; 59 і 63 %. Отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур значною мірою залежить від ґрунтово-кліматич- них умов вирощування культури, а також від рівня родючості ґрунту. Не менш важливий вплив мають і сортові особливості культури, удобрення та передпосівна інокуляція насіння зернобобових культур. Всі ці фактори в сукупності впливають на врожайність нуту. Як видно з даних табл. 2, врожайність нуту залежала від погодних умов, які складалися впродовж вегетацій- ного періоду, фону живлення і комплексної взаємодії цих факторів. Так, залежно від року досліджень, найсприятли- вішим для формування високих урожаїв посівів нуту був вегетаційний період 2013 року, де середня по досліду врожайність була 3,23 т/га або на 0,11 і 0,46 т/га більшою порівняно з 2011 і 2012 роками відповідно. Одер- жанню таких високих показників сприяло оптимальне поєднання надходження вологи і тепла, як на початко- вих етапах росту і розвитку, так і на період достигання насіння нуту. Погодні умови 2011 року характеризували- ся значним дефіцитом вологи, що не дозволило повністю реалізувати врожайний потенціал досліджуваного сорту на високих фонах азотного живлення, а не рівномірність надходження опадів і зливовий їх характер у кінці веге- тації 2012 року було причиною часткових втрат зерна на час збору врожаю. Як видно з одержаних даних, внесення з осені міне- ральних добрив у нормі P60K60 у всі роки досліджень порівняно з варіантом без добрив (контроль) сприяло отриманню додаткового приросту врожаю насіння 0,27 – 0,32 т/га. Значний приріст урожайності було одержано в 2013 році, у варіанті досліду СаСО3 + фон + Мо + N30 + Таблиця 2 Урожайність нуту залежно від фону мінерального удобрення та інокуляції насіння (2011 – 2013 рр.), т/га Варіант досліду (Фактор А) Рік дослідження Середнє за три роки Приріст до контролю2011 2012 2013 Без добрив (контроль) 2,17 2,52 2,01 2,29 2,27 2,48 2,15 2,43 – N60 K60 2,70 3,23 2,35 2,79 2,79 2,98 2,61 3,00 0,46 0,57 N60 P60 2,85 3,41 2,50 2,99 3,09 3,29 2,81 3,23 0,66 0,80 P60 K60 – фон 2,44 2,87 2,17 2,58 2,64 2,81 2,42 2,75 0,27 0,32 Фон + N30 2,75 3,31 2,46 2,96 3,05 3,19 2,75 3,15 0,60 0,72 Фон + N30 S35 2,92 3,59 2,56 3,15 3,15 3,35 2,88 3,36 0,73 0,93 Фон + N60 2,93 3,51 2,65 3,13 3,29 3,55 2,96 3,40 0,81 0,97 Фон + N90 3,09 3,56 2,75 3,17 3,39 3,46 3,08 3,40 0,93 0,97 Фон + Мо + N30 2,97 3,57 2,66 3,20 3,15 3,40 2,93 3,39 0,78 0,96 СаСО3 + фон + N30 3,01 3,71 2,75 3,20 3,49 3,76 3,08 3,56 0,93 1,13 СаСО3 + фон + Мо + N30 3,04 3,75 2,74 3,24 3,52 3,80 3,10 3,60 0,95 1,17 СаСО3 + фон + Мо + N30 + N30 3,18 3,80 2,84 3,26 3,67 3,95 3,23 3,67 1,08 1,24 НІР05 за факторами А – 0,07 В – 0,03 АВ – 0,10 А – 0,11 В – 0,04 АВ – 0,15 А – 0,09 В – 0,04 АВ – 0,13 Примітка. Над рискою – без інокуляції, під рискою – з інокуляцією (фактор Б). ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА№1, 2014 7 АГРОХІМІЯ Таблиця 3 Кореляційна тіснота зв’язків (R2) між запасами азоту мінеральних сполук у шарі ґрунту 0 – 100 см і врожайністю нуту Фаза росту і розвитку рослин Без інокуляції З інокуляцією N–NO3 N–NH4 Nмін N–NO3 N–NH4 Nмін Гілкування 0,3 0,7 0,5 0,3 0,7 0,4 Цвітіння 0,7 0,8 0,7 0,6 0,8 0,7 Бобоутворення 0,5 0,6 0,6 0,5 0,7 0,6 Повна стиглість 0,3 0,6 0,5 0,3 0,5 0,5 N30 – 1,68 т/га, порівняно з контролем. Упродовж трьох ро-ків досліджень серед досліджуваних варіантів удо- брення спостерігалася чітка тенденція – зі збільшенням рівня азотного живлення на фоні P60K60 рівень урожайності також збільшувався, досягаючи середнього значення, що становив без інокуляції від 2,96 до 3,40 т/га з застосуван- ням інокуляції. Вплив фосфорного компоненту був значно меншим – приріст урожаю відповідно становив лише 5 %. Застосу- вання калійних добрив у нормі 60 кг/га д. р. на азотно- фосфорному фоні з погляду впливу на врожай було неефективним. Підвищення норми внесення азотних до- брив з 60 до 90 кг/га д. р. також не давало достовірного приросту врожаю нуту. Проте заміна у передпосівному удобренні аміачної селітри сульфатом амонію, особливо на фоні інокуляції насіння, було ефективним заходом. Встановлено, що застосування молібденового добри- ва підвищує ефективність інокуляції. Проте ефективність його не проявляється на фоні вапнування, що можна по- яснити підвищенням рухомості сполук молібдену в ґрунті зі зменшенням його кислотності. Проведення позакореневого підживлення нуту в фазу гілкування розчином карбаміду не давало достовірного приросту врожаю нуту в усі роки проведення дослі- джень. Ефективним агротехнологічним заходом під час виро- щування нуту було застосування бактеріального препара- ту Ризобофіту. Це сприяло підвищенню врожайності нуту на 2,43 – 3,67 т/га або на 12 – 41 % залежно від варіанту досліду. При цьому слід зазначити, що з підвищенням дози внесення азотних добрив під передпосівну культивацію ефективність цього агрозаходу знижується. Між запасами азоту мінеральних сполук у ґрунті та врожайністю нуту встановлено певні кореляційні залеж- ності (табл. 3). Як видно з даних табл. 3, у фазі гілкування та повній стиглості нуту між запасами нітратного азоту в ґрунті та врожайністю нуту, як без інокуляції так і з інокуляцією встановлено незначний кореляційний зв'язок (R2 = 0,3). У фазах цвітіння та бобоутворення між запасами нітратного азоту в ґрунті та врожайністю встановлений істотний кореляційний зв'язок (R2 = 0,7 і 0,5). Також встановлено, що лише у фазі цвітіння між показниками запасів амонійного азоту в ґрунті та врожайністю нуту як із застосуванням інокуляції так і без неї встановлена висока кореляційна тіснота зв’язку (R2 = 0,8). У фазах гілкування, бобоутворення та повній стиглості зерна та- кож була істотна кореляційна залежність (R2 = 0,6 – 0,7). При застосуванні інокуляції насіння врожайність нуту істотно залежала від загального вмісту мінерального азо- ту в ґрунті, в фазах цвітіння, бобоутворення та повної стиглості (відповідно R2 = 0,7; 0,6 і 0,5). Проте в фазі гілкування при застосуванні інокуляції між загальним вмістом мінерального азоту та врожайністю нуту встанов- лено помірний кореляційний зв'язок (R2 = 0,4). Висновки. Лише при ранньому утворенні бульбочок і високоефективному симбіозі нут формує врожай за ра- хунок симбіотичного азоту. Кількість азоту, яка необхідна для підтримання росту і розвитку рослин до включення в процес азотфіксації, невелика і забезпечується ґрунтовими запасами. Для страхування рослин від можливої нестачі азоту на випадок затримки або повільного розвитку буль- бочкових бактерій при несприятливих умовах необхідно вносити стартову дозу азотних добрив. Найбільший вплив на врожай нуту мають запаси азоту мінеральних сполук у шарі ґрунту 0 – 100 см у фазу його цвітіння і це не залежить – інокульоване було насіння чи ні. Тіснота зв’язку між цими показниками за коефіцієнтом детермінації була високою. Поживний режим чорнозему опідзоленого Правобереж- ного Лісостепу України при вирощуванні нуту та система удобрення повинна складатися з внесення фосфорних і калійних добрив під основний обробіток ґрунту в нормі по 60 кг/га д. р. і стартової дози азотних добрив у вигляді сульфату амонію (30 кг/га д. р.) у поєднанні з інокуляцією насіння азотфіксувальними бактеріями та обробленням його молібденовим добривом. Ефективним також є про- ведення вапнування кислих ґрунтів. Література 1. Бабич Н. Н. Бактеризация – прием повышения производства белка / Н. Н. Бабич // Зерновые культуры. – 1997. – № 3. – С. 19 – 20. 2. Патика В. П. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів / В. П. Патика, Н. А. Макаренко, Л. І. Моклячук і ін. – К.: Основа, – 2005. – 300 с. 3. Cічкар В. Технологія вирощування нуту в Україні / В. Cічкар, О. Бушулян // Пропозиція. – 2001. – № 10. – С. 42 – 43. 4. Бутвина О. Ю. Высококонкурентные штаммы клубеньковых бактерий – основа эффективности биопрепаратов / О. Ю. Бутвина, Н. З. Толкачев, А. В. Князев // Мікробіологічний журнал. – 1997. – Т. 59, № 4. – С 123 – 131. 5. Дідович С. В. Вплив мінерального азоту на ефективність симбіозу нуту (Сісеr аrіеntinum L.) з Mesorhizobium ciceri / С. В. Дідович, С. І. Портянко, О. М. Дідович // Тези наук. конф. молодих учених (Ужгород, 1 – 3 грудня 2005 р.). – Ужгород, 2005. – С. 48 – 49. 6. Радовня В. А. Влияние азотных удобрений на рост, развитие и урожай- ность озимого рапса в условиях Полесской зоны Беларуси / В. А. Радов- ня, С. П. Остапович, В. Н. Шлапунов // Земледелие и селекция в Бела- руси: сб. науч.тр / НАН Беларуси, Науч. Cпракт. Центр НАН Беларуси по земледелию. – Минск. 2006. – Вып. 44. – С. 40 – 49. 7. Гамзиков Г. П. Баланс и превращение азота удобрений / Г. П. Гамзиков, В. Н. Емельянова – Новосибирск : Наука, 1985. – 160 с. 8. Возбуцкая А. Е. Химия почвы / А. Е. Возбуцкая. – М. : Высшая школа, 1968. – 418 с. 9. Носко Б. С. Азотний режим ґрунтів і його трансформація в агроекоси- стемах. Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського». / Б. С. Носко - Харків. : «Міськдрук», 2013. – 130 с. 10. Новоселов С. И. Экспресс-метод определения нитратного азота в почве / С. И. Новоселов, А. А. Завалин // Агрохимия. – 1996. – № 6. – С. 96 – 102. 11. Хавкин Е. Е. Диагностика азотного питания сельскохозяйственных растений / Е. Е. Хавкин // Обзорная информация ВАСХНИЛ. – М.: Колос, 1984. – 90 с. 12. Крикунец В. М. Зависимость урожая сои от дозы азота удобрения / В. М. Крикунец // Агрохимия. – 1990. – № 12. – С. 31 – 38. 13. Синицький О. М. Економетрія : навч. посіб. / О. М. Синицький, О. Я. Батюк. – Львів : Сполом, 2011. – 210 с. 14. Кореньков Д. А. Минеральные удобрения и их рациональное применение / Д. А. Кореньков – М.: Россельхозиздат, 1973. – 176 с. 15. Никитишен В. И. Факторы, обусловливающие последействие азотных и фосфорных удобрений / В.И. Никитишен // Плодородие. – 2004. – № 2. – С. 18 − 21. References 1. Babich N. N. Bakterizacija – priem povyshenija proizvodstva belka / N. N. Babich // Zernovye kul'tury. – 1997. – № 3. – P. 19 – 20. 2. Patyka V. P. Agroekologichna ocinka mineral'nyh dobryv ta pestycydiv / V. P. Patyka, N. A. Makarenko, L. I. Mokljachuk i in. – K.: Osnova, – 2005. – 300 p. 3. Cichkar V. Tehnologija vyroshhuvannja nutu v Ukrai'ni / V. Cichkar, O. Bushuljan // Propozycija. – 2001. – № 10. – P. 42 – 43. ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА №1, 2014 8 AGROCHEMISTRY 4. Butvina O. Ju. Vysokokonkurentnye shtammy kluben'kovyh bakterij – osnova jeffektivnosti biopreparatov / O. Ju. Butvina, N. Z. Tolkachev, A. V. Knjazev // Mіkrobіologіchnij zhurnal. – 1997. – T. 59, № 4. – P 123 – 131. 5. Didovych S. V. Vplyv mineral'nogo azotu na efektyvnist' symbiozu nutu (Siser arientinum L.) z Mesorhizobium ciceri / S. V. Didovych, S. I. Portjanko, O. M. Didovych // Tezy nauk. konf. molodyh uchenyh (Uzhgorod, 1 – 3 grudnja 2005 r.). – Uzhgorod, 2005. – P. 48 – 49. 6. Radovnja V. A. Vlijanie azotnyh udobrenij na rost, razvitie i urozhajnost' ozimogo rapsa v uslovijah Polesskoj zony Belarusi / V. A. Radovnja, S. P. Ostapovich, V. N. Shlapunov // Zemledelie i selekcija v Belarusi: sb. nauch. tr / NAN Belarusi, Nauch. Cprakt. Centr NAN Belarusi po zemledeliju. – Minsk. 2006. – Vyp. 44. – P. 40 – 49. 7. Gamzikov G. P. Balans i prevrashhenie azota udobrenij / G. P. Gamzikov, V. N. Emel'janova – Novosibirsk : Nauka, 1985. – 160 p. 8. Vozbuckaja A. E. Himija pochvy / A. E. Vozbuckaja. – M. : Vysshaja shkola, 1968. – 418 p. 9. Nosko B. S. Azotnyj rezhym g'runtiv i jogo transformacija v agroekosystemah. Nacional'nyj naukovyj centr «Instytut g'runtoznavstva ta agrohimii' imeni O. N. Sokolovs'kogo». Harkiv. «Mis'kdruk», 2013. – 130 p. 10. Novoselov S. I. Jekspress-metod opredelenija nitratnogo azota v pochve / S. I. Novoselov, A. A. Zavalin // Agrohimija. – 1996. – № 6. – P. 96 – 102. 11. Havkin E. E. Diagnostika azotnogo pitanija sel'skohozjajstvennyh rastenij / E. E. Havkin // Obzornaja informacija VASHNIL. – M.: Kolos, 1984. – 90 p. 12. Krikunec V. M. Zavisimost' urozhaja soi ot dozy azota udobrenija / V. M. Krikunec // Agrohimija. – 1990. – № 12. – P. 31 – 38. 13. Synyc'kyj O. M. Ekonometrija : navch. posib. / O. M. Synyc'kyj, O. Ja. Batjuk. – L'viv : Spolom, 2011. – 210 p. 14. Koren'kov D. A. Mineral'nye udobrenija i ih racional'noe primenenie / D. A. Koren'kov – M.: Rossel'hozizdat, 1973. – 176 p. 15. Nikitishen V. I. Faktory, obuslovlivajushhie posledejstvie azotnyh i fosfornyh udobrenij / V.I. Nikitishen // Plodorodie. – 2004. – № 2. – P. 18 − 21. УДК 631.82Г. М. Господаренко доктор с.-г. наук, професор кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва hospodarenko@mail.ru І. В. Прокопчук кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва pivotbi@ukr.net ТРАНСФОРМАЦІЯ КИСЛОТНО-ОСНОВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ У ПОЛЬОВІЙ СІВОЗМІНІ Анотація. В статті проведено аналіз змін основних параметрів показників родючості ґрунту, а саме кислотно-основних його властивостей, які в сучасних умовах використання ґрунтів мають особливо важливе значення, у зв’язку із їх підкисленням. У роботі обґрунтовано та доведено можливість зниження негативної дії різних чинників на кислотно- основні властивості, завдяки застосуванню періодичного вапнування. Встановлено, що на кислотно-основні властивості чорнозему опідзоленого суттєвий вплив має система удобрення. На основі проведених досліджень було доведено, що мінеральна система удобрення найістотніше впливає на підкислення ґрунту і, відповідно, зміщення кислотно-основної рівноваги у бік підкислення. На основі проведених досліджень розроблено рекомендації щодо покращення кислотно-основних властивостей, які послугували науковим підґрунтям для розробки заходів з покращення властивостей ґрунту, що в кінцевому результаті забезпечить не лише покращення властивостей ґрунту, а й підвищення продуктивності вирощуваних культур. Ключові слова: родючість ґрунту, кислотно-основні властивості, кислотність ґрунту, сума ввібраних основ, ємність катіонного обміну, відтворення родючості ґрунту, деградація ґрунтів, декальцинація ґрунтів. Г. Н. Господаренко доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманского национального университета садоводства И. В. Прокопчук кандидат сельскохозяйственных наук , доцент Уманского национального университета садоводства ТРАНСФОРМАЦИЯ КИСЛОТНО-ОСНОВНЫХ СВОЙСТВ ПОЧВЫ ПРИ ДЛИТЕЛЬНОМ ПРИМЕНЕНИИ УДОБРЕНИЙ В ПОЛЕВОМ СЕВООБОРОТЕ Аннотация. В статье проведен анализ изменений основных параметров показателей плодородия почвы, а именно кислотно-основных его свойств, которые в современных условиях использования почв имеют особо важное значение, в связи с их подкислением. В работе обоснована и доказана возможность снижения негативного воздействия различных факторов на кислотно-основные свойства, благодаря применению периодического известкования. Установлено, что на кислотно-основные свойства чернозема оподзоленного существенное влияние имеет система удобрения . На основе проведенных исследований было доказано, что минеральная система удобрения существеннее влияет на подкисление почвы, и соответственно на смещение кислотно-основного равновесия в сторону подкисления. На основе проведенных исследований разработаны рекомендации по улучшению кислотно-основных свойств, которые послужили основанием для разработки мероприятий по улучшению свойств почвы, что в конечном итоге обеспечит не только улучшение свойств почвы, но и в конечном итоге повышение продуктивности выращиваемых культур. Ключевые слова: плодородие почвы, кислотно-основные свойства, кислотность почвы, сумма поглощенных оснований, емкость катионного обмена, восстановление плодородия почвы, деградация почв, декальцинация почв. G. M. Hospodarenko Doctor of Agricultural Sciences, Professor Uman National University of Horticulture I. V. Prokopchuk Сandidate of Agricultural Sciences, Uman National University of Horticulture