Фітосанітарний стан пшениці ярої за різної глибини оранки і плоскорізного розпушування

Simple item page
dc.contributor.authorКоваль, Галина Володимирівна
dc.contributor.authorЄщенко, Володимир Омельянович
dc.contributor.authorКалієвський, Максим Валерійович
dc.contributor.authorКарнаух, Олександр Борисович
dc.contributor.authorНакльока, Юрій Іванович
dc.contributor.authorМартинюк, Іван Васильович
dc.date.accessioned2021-11-01T12:45:31Z
dc.date.available2021-11-01T12:45:31Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractВ статті наведені дані стаціонарного досліду кафедри загального землеробства Уманського національного університету садівництва, де впродовж 2014–2016 рр. вивчався фітосанітарний стан у посівах пшениці ярої. Культура розміщувалась у п’ятипільній сівозміні після ріпаку ярого. Фактором У досліді вивчали способи обробітку ґрунту, представленими оранкою і плоскорізним розпушуванням, на глибину : 15–17, 20–22 і 25–27 см. Об’єктами досліджень були забур’яненість посівів, заселеність ґрунту зимуючими личинками озимої совки, лучного метелика і ковалика смугастого та степового та ступінь ураженості культурних рослин хворобами: темно-бурою плямистістю, борошнистою росою і гельмінтоспоріозною кореневою гниллю. Методика визначення вказаних елементів фітосанітарного стану посівів пшениці ярої була загальноприйнятою. За трьохрічними даними заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням супроводжувалась погіршенням фітосанітарного стану за рахунок заростання посівів вегетуючими бур’янами. Зменшення глибини основного зяблевого обробітку від 25–27 до 20–22 і 15–17 см призводило до збільшення рівня забур’яненості посівів. На заселеність ґрунту під посів пшениці ярої зимуючими личинками основних шкідників колосових культур впливали обидва досліджувані фактори, коли за рахунок заміни полицевого обробітку безполицевим чисельність личинок озимої совки, лучного метелика і коваликів зростала відповідно на 51, 98 і 59 %, а за рахунок зменшення глибини оранки від найбільшої до найменшої – відповідно на 258, 282 і 263 %. Аналогічно під впливом названих факторів, хоч і менш виражено, змінювався і рівень ураженості рослин пшениці ярої листовими (темно-бура плямистість і борошниста роса) та кореневими (гельмінтоспоріозна коренева гниль) хворобами. Отже, обидва шляхи мінімалізації основного зяблевого обробітку ґрунту зумовлювали погіршення фітосанітарного стану посівів пшениці ярої.uk_UA
dc.identifier.citationКоваль Г. В., Єщенко В. О., Калієвський М. В., Карнаух О. Б., Накльока Ю. І., Мартинюк І. В. Фітосанітарний стан пшениці ярої за різної глибини оранки і плоскорізного розпушування. Землеробство та рослинництво: теорія і практика. Вип. 1. 2021. С. 66–72.uk_UA
dc.identifier.urihttp://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/8791
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherННЦ ІЗ НААНuk_UA
dc.subjectполицевий обробітокuk_UA
dc.subjectплоскорізний обробітокuk_UA
dc.subjectглибини обробіткуuk_UA
dc.subjectзабур’яненістьuk_UA
dc.subjectшкідникиuk_UA
dc.subjectпоширеність хворобuk_UA
dc.subjectрозвиток хворобuk_UA
dc.subjectпшениця яраuk_UA
dc.titleФітосанітарний стан пшениці ярої за різної глибини оранки і плоскорізного розпушуванняuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
Стаття 2021 Землеробство та рослинництво теорія і практика.docx
Size:
82.74 KB
Format:
Microsoft Word XML
Description:
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
13.01 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Кафедра загального землеробства