МОНІТОРИНГ РІВНЯ ПИЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ В М. УМАНЬ
| dc.contributor.author | Василенко О.В., Нікітіна О.В., Балабак О.А., Балабак А.О., Гнатюк Н.О. | |
| dc.date.accessioned | 2024-11-19T13:45:41Z | |
| dc.date.available | 2024-11-19T13:45:41Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Через свій шкідливий вплив на здоров’я людини забруднення повітря є екологічною про- блемою, що викликає серйозне занепокоєння. Велика щільність забудови міста разом із завантаженістю автотранспортом є причинами підвищених концентрацій забруднювачів повітря та, зокрема, пилу. Згідно моніторингу Air Quality Index проблема запилення повітря в м. Умань є актуальною. Особливо, це стосується пилу, розмір частинок якого 1 та 2,5. Щоб пом’якшити проблему запилення атмосферного повітря у містах, пропонується використання міської рослинності як ефективного засобу зниження концентрації пилу у повітрі, так, як дерева (і рослинність загалом) мають здатність очищати повітря шляхом його осідання на листках. Об’єкти дослідження обирали на території різних еколого-фітоценотичних поясів: парках, скверах або двориках та вуличних насадженнях. Досліджували пиленакопичення дерев двох видів роду Tilia L. – липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) і липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop.). Результати досліджень вказують на те, що найменша кількість пилу природно затримується в парках. Виявлено, що осідання пилу в IV еколого-фітоценотичному поясі для рослин Tilia platyphyllos Scop. вище в 3 рази, а для Tilia cordata Mill. – в 4 рази порівняно з рослинами того ж виду, які ростуть в II еколого-фітоценотичному поясі. Загалом, результати дослідження чітко свідчать про перевищення концентрації пилу в даній урбоекосистемі. Очевидно, що в комунікаційно-стрічкових ландшафтах міста, які є сусідніми до автодоріг (IV еколого-фітоценотичний пояс), виявлено максимальний рівень запилення. Крім того, серед досліджуваних таксонів більше кількості пилу в IV еколого-фітоценотичному поясі затримує Tilia platyphyllos Scop., а Tilia platyphyllos Scop. – на 17% менше. Це пов’язано з наявністю/відсутністю опушення на листках, розміром листової пластинки та особливістю крони. Тому, доведено, що рослини, що формують листову поверхню більшої площі, більш перспективні для пилозатримання. Ключові слова: урбоекосистема, пил, індекс якості повітря, міські зелені насадження, пило затримання. | |
| dc.identifier.citation | Василенко О.В., Нікітіна О.В., Балабак О.А., Балабак А.О., Гнатюк Н.О. МОНІТОРИНГ РІВНЯ ПИЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ В М. УМАНЬ. Таврійський науковий вісник. 2024. №136 (1). С. 280-285. | |
| dc.identifier.uri | https://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/10649 | |
| dc.language.iso | uk_UA | |
| dc.publisher | Таврійський науковий вісник | |
| dc.title | МОНІТОРИНГ РІВНЯ ПИЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ В М. УМАНЬ | |
| dc.type | Стаття |